Супровід камеральної податкової перевірки

Камеральна податкова перевірка – найпоширеніший вид контролю з боку Державної податкової служби, який проводиться щодо кожного платника податків без виїзду до місця його діяльності. Незважаючи на формальну простоту, камеральна перевірка може призвести до серйозних донарахувань податків, штрафів та пені. Професійний юридичний супровід на цьому етапі допомагає захистити бізнес від необґрунтованих вимог податкової та зберегти фінансову стабільність компанії.

Що таке камеральна податкова перевірка

Камеральна податкова перевірка – це перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях та документах, поданих платником податків. Правову основу становить Податковий кодекс України, зокрема стаття 76.

На відміну від документальних та фактичних перевірок, камеральна перевірка не потребує спеціального рішення керівника податкового органу та проводиться автоматично після подання декларації. Платник податків може навіть не знати, що його звітність перевіряється – повідомлення надсилається лише у разі виявлення розбіжностей або порушень.

Строки проведення камеральної перевірки залежать від виду податку. Для декларації з ПДВ – протягом 30 календарних днів, для інших видів податків – протягом звітного періоду, наступного за поданням декларації. Податковий орган може продовжити перевірку, якщо виникла потреба у додатковій інформації або поясненнях.

Які документи аналізує податкова під час камеральної перевірки

Основним об’єктом камеральної перевірки є податкова декларація та додатки до неї. Податкова служба перевіряє правильність заповнення форм, достовірність показників, відповідність даних у різних розділах декларації між собою.

Для перевірки ПДВ аналізуються: податкові накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), дані митних декларацій при імпорті товарів, звітність контрагентів та їхня податкова історія, розрахунки коригування до податкових накладних.

При перевірці податку на прибуток вивчаються: фінансова звітність підприємства, відповідність між бухгалтерським та податковим обліком, обґрунтованість віднесення витрат до складу валових, правильність застосування амортизації.

Податкова також активно використовує зовнішні джерела інформації: дані інших державних органів (митниці, Пенсійного фонду, реєстраційних служб), інформацію про банківські рахунки та операції за запитом, відомості про контрагентів з відкритих реєстрів.

Типові порушення податкової під час камеральних перевірок

Незважаючи на автоматизацію процесу, податкові органи часто допускають порушення, які можуть стати підставою для оскарження результатів перевірки.

Вимога документів, що не передбачені законом – податкова не має права вимагати під час камеральної перевірки первинні документи, договори, акти, якщо вони не є додатками до декларації. Камеральна перевірка проводиться виключно на основі поданих документів.

Перевищення строків перевірки без належного продовження – якщо податкова не встигла завершити перевірку у встановлений строк та не прийняла рішення про його продовження, результати такої перевірки можуть бути оскаржені.

Донарахування без надання права на пояснення – платник має право надати пояснення на акт перевірки протягом 5 робочих днів. Якщо податкова винесла повідомлення-рішення без врахування пояснень або без надання такого права, це процесуальне порушення.

Використання недостовірної інформації про контрагентів – нерідко податкова робить висновки про фіктивність операцій на основі даних про контрагента, які є застарілими або помилковими. Платник має право спростувати такі твердження документально.

Камеральна перевірка ПДВ: ризики донарахувань

Перевірка декларації з ПДВ є найбільш ризикованою для платників податків, оскільки саме тут виникає найбільше спірних ситуацій та донарахувань.

Основні ризики пов’язані з податковим кредитом. Податкова активно відслідковує ланцюги постачань та виявляє контрагентів, які мають ознаки фіктивності: відсутність реальної господарської діяльності, масові адреси реєстрації, «технічні» директори, відсутність достатніх ресурсів для виконання договорів.

Якщо у ланцюзі постачання виявлено такого контрагента, податкова може відмовити у податковому кредиті всім наступним покупцям, навіть якщо вони діяли добросовісно. Верховний Суд неодноразово зазначав, що платник не може нести відповідальність за дії контрагентів, якщо сам проявив належну обачність.

Розбіжності в ЄРПН – якщо податкова накладна не зареєстрована постачальником у реєстрі або зареєстрована з помилками, покупець може отримати відмову у праві на податковий кредит. Важливо оперативно виявляти такі ситуації та вимагати від постачальника виправлення.

Експортні операції також під пильною увагою. Податкова детально перевіряє підтвердження факту вивезення товару, валютні надходження, відповідність митних декларацій та інвойсів. Будь-які неточності можуть призвести до відмови у відшкодуванні ПДВ.

Податкове повідомлення-рішення: як оскаржити

За результатами камеральної перевірки податкова може винести податкове повідомлення-рішення про донарахування податкових зобов’язань, штрафних санкцій та пені. Це рішення не є остаточним та підлягає оскарженню.

Платник має право оскаржити повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку протягом 10 календарних днів з дня його отримання. Пропуск цього строку може призвести до неможливості оскарження, тому важливо діяти негайно.

Адміністративне оскарження подається до контролюючого органу вищого рівня. Це дає час для підготовки аргументів та може призвести до скасування або зміни рішення без судового розгляду. Строк розгляду скарги – 20 робочих днів.

Судове оскарження здійснюється шляхом подання позову до адміністративного суду. Адвокат готує позовну заяву з детальним обґрунтуванням незаконності повідомлення-рішення, збирає докази, формує правову позицію.

Ефективна стратегія оскарження включає: аналіз процедурних порушень при проведенні перевірки, оскарження методики розрахунку донарахованих сум, доведення реальності господарських операцій, призначення судової податкової експертизи, використання позитивної судової практики Верховного Суду.

Роль адвоката під час камеральної перевірки

Професійний супровід камеральної перевірки суттєво підвищує шанси на успішний результат та допомагає уникнути необґрунтованих донарахувань.

Адвокат Dextra Law на етапі перевірки: аналізує подану декларацію на предмет можливих претензій з боку податкової, готує аргументовані пояснення на запити податкового органу, контролює дотримання податковою службою процедурних вимог та строків, формує доказову базу для підтвердження правомірності відображених у декларації показників.

При отриманні акта перевірки адвокат готує обґрунтовані заперечення з посиланням на норми законодавства та судову практику, залучає незалежних експертів для спростування висновків податкової, збирає додаткові документи, які не були враховані при перевірці.

На етапі оскарження фахівець розробляє стратегію оскарження (адміністративне чи судове), готує скаргу або позовну заяву, представляє інтереси клієнта в податкових органах та судах, домагається призначення судових експертиз, якщо це необхідно.

Камеральна перевірка ФОП: особливості та ризики

Фізичні особи-підприємці стикаються зі специфічними ризиками під час камеральних перевірок, особливо ті, хто працює на загальній системі оподаткування або є платниками ПДВ.

Для ФОП на загальній системі податкова особливо уважно перевіряє обґрунтованість віднесення витрат до складу валових. Часто виникають претензії щодо: витрат, які мають ознаки особистого споживання (оренда житла, автомобілі преміум-класу, витрати на харчування), відсутності первинних документів або їх неналежного оформлення, невідповідності витрат заявленим видам діяльності.

ФОП-єдинники також не застраховані від проблем. Податкова перевіряє дотримання обмежень щодо обсягу доходу, кількості найманих працівників, дотримання видів діяльності, дозволених для спрощеної системи. Перевищення обмежень призводить до переведення на загальну систему з донарахуванням податків.

Особлива увага приділяється ФОП, які працюють з юридичними особами на постійній основі. Податкова може кваліфікувати такі відносини як трудові з відповідними наслідками щодо ЄСВ та ПДФО.

Камеральна перевірка ТОВ: відповідальність директора та бухгалтера

Товариства з обмеженою відповідальністю є найпоширенішою формою ведення бізнесу в Україні, тому камеральні перевірки ТОВ проводяться особливо ретельно, а ставки набагато вищі через більші обсяги операцій.

Основні ризики для ТОВ пов’язані з операціями з ПДВ. Податкова служба активно використовує систему оцінки ризиків, яка автоматично виявляє підозрілі операції: роботу з контрагентами-ризиками, невідповідність обсягів закупівель та продажів, нетипові для галузі показники рентабельності, транзитні схеми руху коштів.

Трансфертне ціноутворення також під пильною увагою. Якщо ТОВ здійснює операції з пов’язаними особами або нерезидентами, податкова перевіряє відповідність цін ринковому рівню. Відхилення можуть призвести до донарахування податку на прибуток.

Важливо розуміти розподіл відповідальності всередині компанії. Директор несе відповідальність за організацію податкового обліку та своєчасність подання звітності, тоді як головний бухгалтер відповідає за правильність розрахунків та достовірність даних. При виявленні порушень податкова може притягнути до відповідальності обох посадових осіб.

Адвокат допомагає розмежувати відповідальність, довести відсутність особистого умислу директора, якщо помилки допущені бухгалтером, або навпаки – захистити бухгалтера, якщо рішення приймалися керівництвом всупереч його рекомендаціям.

Судова практика щодо камеральних перевірок

Аналіз рішень Верховного Суду дозволяє виділити ключові позиції, які допомагають платникам податків вигравати спори з податковою службою.

Принцип добросовісності платника – Верховний Суд неодноразово підкреслював, що платник не може нести відповідальність за порушення, допущені його контрагентами, якщо сам діяв добросовісно. Податкова повинна довести недобросовісність саме платника, а не лише контрагентів у ланцюгу.

Реальність господарської операції – навіть якщо контрагент має ознаки фіктивності, платник має право на податковий кредит, якщо доведе реальність отримання товарів/послуг. Підтвердженням можуть бути: рух товару (транспортні документи, дані складського обліку), використання послуг у власній діяльності, оплата послуг, свідчення працівників.

Дотримання процедури – суди скасовують повідомлення-рішення при виявленні процедурних порушень: перевищення строків перевірки, ненадання платнику права на пояснення, використання недостовірних даних без перевірки, відсутність належного обґрунтування висновків.

Строки давності – податкова не може донараховувати податки за період, що перевищує 1095 днів (3 роки), за винятком випадків умисного ухилення. Часто податкова намагається донарахувати податки за застарілі періоди, що є підставою для оскарження.

Чому варто звернутися до Dextra Law

Юридична компанія Dextra Law має значний досвід супроводу камеральних податкових перевірок та оскарження рішень податкових органів. Наші фахівці глибоко розуміються на податковому законодавстві та знають, як ефективно захистити інтереси бізнесу.

Наші переваги:

• Спеціалізація на податкових спорах – ми ведемо десятки справ щомісяця та знаємо всі тонкощі
• Превентивний підхід – допомагаємо виявити ризики ще до виникнення претензій податкової
• Швидка реакція – розуміємо важливість строків та діємо оперативно
• Комплексна підтримка – від консультації до представництва у Верховному Суді
• 98% судових справ завершуються на користь наших клієнтів

Якщо ви отримали запит від податкової, акт перевірки або повідомлення-рішення про донарахування – не відкладайте звернення до адвоката. Чим раніше розпочнеться робота над захистом ваших інтересів, тим вищі шанси на успіх. Звертайтеся до Dextra Law – ми захистимо ваш бізнес!