Договори в клініках репродуктивної медицини та сурогатних агентствах

Правовий гід від юридичної компанії Dextralaw | Україна та міжнародний контекст

Репродуктивна медицина: чому тут договори важливіші, ніж де-небудь

Репродуктивна медицина — єдина галузь, де результатом медичної послуги є людське життя. Договір у цій сфері регулює не просто надання послуг, а визначає хто є батьками дитини, яка ще не народилася. Помилка в документах — і дитина може залишитися без громадянства, без батьків або стати предметом міжнародного спору.

Україна — одна з небагатьох країн, де комерційне сурогатне материнство дозволено законом. Щороку тут народжується понад 500 дітей за програмами сурогатного материнства, значна частина — для іноземних пар. Але законодавство містить лише базові норми, а детальне регулювання покладається на договір між сторонами.

«У репродуктивній медицині договір — це не підстраховка, а фундамент. Він визначає долю ще ненародженої дитини, права трьох і більше сторін, перетинає кордони країн та правових систем. Жодна інша галузь медицини не має такої юридичної щільності.» — Юрист з репродуктивного права, Dextralaw

⚖ Ч. 2 ст. 123 СК України: У разі перенесення ембріона в організм іншої жінки батьками дитини є подружжя.

⚖ Ст. 48 ЗУ «Основи законодавства про охорону здоров’я»: Кожна повнолітня дієздатна жінка має право на штучне запліднення та імплантацію ембріона.

Законодавча база: Україна

Сурогатне материнство в Україні легалізовано з 2004 року (набрання чинності СК України). Ключові акти:

1. Сімейний кодекс України — ст. 123 (визначення батьків при ДРТ), ст. 139 (заборона оспорювання материнства СМ)
2. Цивільний кодекс України — п. 7 ст. 281 (право на ДРТ), ст. 290 (право розпорядження репродуктивними клітинами), Гл. 63 (договір послуг)
3. ЗУ «Основи законодавства про охорону здоров’я» — ст. 48 (штучне запліднення), ст. 39–43 (інформована згода, лікарська таємниця)
4. Наказ МОЗ № 787 від 09.09.2013 (ред. 29.01.2025) — Порядок застосування ДРТ: Розділ V (донорство), Розділ VI (сурогатне материнство), Розділ VII (кріоконсервація)
5. ЗУ «Про захист персональних даних» — ст. 7 (медичні дані як особлива категорія)
6. ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» — ст. 13 (реєстрація народження)
7. Правила держреєстрації актів цивільного стану (Наказ Мін’юсту № 52/5) — п. 11 гл. 1 розд. III (реєстрація дитини від СМ)
8. Кримінальний кодекс України — ст. 140 (неналежне виконання обов’язків медпрацівником), ст. 145 (розголошення лікарської таємниці), ст. 149 (торгівля людьми)

Міжнародні акти та практика ЄСПЛ

Сурогатне материнство не врегульоване на рівні міжнародного права. Але прецедентне право Європейського суду з прав людини формує ключові принципи:

• Mennesson v. France (2014) — ЄСПЛ визнав порушенням ст. 8 Конвенції відмову Франції визнати батьківство генетичного батька щодо дітей, народжених СМ у Каліфорнії. Дитина має право на ідентичність.
• Paradiso and Campanelli v. Italy (2017) — Велика палата ЄСПЛ постановила: за відсутності генетичного зв’язку та порушення національного законодавства вилучення дитини не порушує ст. 8.
• C. v. Italy (2023) — відмова визнати батьківство дитини, народженої СМ в Україні, порушила право дитини на приватне життя. Дитина визнана особою без громадянства.
• Конвенція ООН про права дитини (1989) — ст. 7 (право на ім’я та громадянство), ст. 8 (збереження ідентичності), Verona Principles (2021) — принципи захисту прав дітей, народжених через СМ.

Договори для клініки репродуктивної медицини

Повний пакет документів, без якого клініка ДРТ не може легально працювати:

Договір	Призначення	Правова основа
Договір про надання послуг ДРТ	Основний документ між клінікою та пацієнтами: предмет (ЕКЗ, ІІ, ІКСІ), обсяг, вартість, строки, права та обов’язки сторін.	Ст. 901–907 ЦКУ; Наказ МОЗ № 787 від 09.09.2013
Інформована добровільна згода на ДРТ	Згода пацієнтів на конкретну програму: ЕКЗ, донорство, сурогатне материнство. Ризики, альтернативи, обмеження.	Ст. 43 ЗУ «Основи»; Додатки 1–5 до Наказу МОЗ № 787
Договір сурогатного материнства	Між подружжям та сурогатною матір’ю: умови виношування, винагорода, передача дитини, відповідальність, дії при ускладненнях.	Ч. 2 ст. 123 СК України; Розділ VI Наказу МОЗ № 787
Згода на обробку персональних даних	Медичні, генетичні, біометричні дані пацієнтів, донорів, сурогатної матері.	ЗУ «Про захист ПД» № 2297-VI, ст. 6, 7
Договір донорства ооцитів / сперми	Умови анонімності, обстеження донора, відмова від батьківських прав, компенсація.	Розділ V Наказу МОЗ № 787; п. 7 ст. 281 ЦКУ
Договір кріоконсервації	Зберігання ембріонів, ооцитів, сперми: строки, вартість, доля матеріалу при розлученні/смерті.	Розділ VII Наказу МОЗ № 787; ст. 901 ЦКУ
Договір з медперсоналом (NDA)	Трудові відносини + зобов’язання конфіденційності щодо даних пацієнтів, донорів, програм.	КЗпП; ст. 40 ЗУ «Основи»; ст. 145 ККУ
Договір зі страховою компанією	Страхування здоров’я сурогатної матері, професійної відповідальності клініки.	ЗУ «Про страхування»; ЦКУ Гл. 67

Специфічні документи для програм сурогатного материнства

Окрім стандартних медичних договорів, програма сурогатного материнства вимагає додаткових документів, більшість з яких — нотаріально засвідчені:

Документ	Для чого	Критично, бо…
Згода чоловіка сурогатної матері	Письмова нотаріальна згода чоловіка СМ на її участь у програмі (якщо у шлюбі).	Без цієї згоди чоловік СМ може оспорити батьківство та заблокувати передачу дитини.
Довідка про генетичну спорідненість	Підтверджує генетичний зв’язок подружжя (або одного з них) з дитиною.	Обов’язкова для реєстрації в РАЦС. Без неї — неможливо отримати свідоцтво про народження.
Нотаріальна заява СМ про згоду на запис батьків	Сурогатна мати дає згоду на запис подружжя батьками дитини у свідоцтві про народження.	Без цього документу РАЦС відмовить у реєстрації. Для іноземців — обов’язковий для посольства.
Апостиль / консульська легалізація свідоцтва про шлюб	Легалізація іноземного свідоцтва про шлюб для використання в Україні.	Без апостиля РАЦС не прийме іноземні документи. Окремий ризик для країн, що не підписали Гаазьку конвенцію.
Договір із сурогатним агентством	Регулює відносини між агентством, клінікою та подружжям: координація, підбір СМ, юридичний супровід.	Агентство не має медичної ліцензії — розмежування медичних та немедичних послуг критичне для уникнення відповідальності.

«Найчастіша помилка — коли агентство бере на себе функції, які належать клініці або юристу. Агентство координує процес, але воно не має медичної ліцензії та не може підписувати інформовану згоду. Розмежування ролей у договорах — це питання юридичної безпеки всіх сторін.» — Адвокат з медичного права, Dextralaw

Робота з іноземцями: ключові ризики та вимоги

Іноземні пари — основна аудиторія українських клінік ДРТ та сурогатних агентств. Але робота з ними містить специфічні юридичні ризики, яких немає при роботі з громадянами України.

Конфлікт юрисдикцій

Головна проблема: сурогатне материнство заборонено у більшості країн ЄС (Франція, Німеччина, Італія, Іспанія, Польща). Це означає, що навіть якщо дитина народилася в Україні і має українське свідоцтво про народження з прізвищами генетичних батьків — посольство їхньої країни може відмовити у видачі документів на дитину.

Для вирішення цієї проблеми іноземні батьки змушені звертатися до українського суду в порядку окремого провадження для встановлення факту родинного зв’язку. Судова практика в Україні є позитивною (справи № 628/834/18, № 645/6571/18), але процес займає час, протягом якого дитина залишається в правовій невизначеності.

Що має бути передбачено у договорі з іноземцями

• Перевірка законодавства країни походження батьків до початку програми
• Механізм легалізації документів: апостиль (Гаазька конвенція 1961 р.) або консульська легалізація
• Переклад та нотаріальне засвідчення всіх документів українською мовою
• Покроковий алгоритм реєстрації дитини: РАЦС → посольство → отримання паспорта/проїзного документа
• Відповідальність клініки/агентства за юридичний супровід до моменту виїзду дитини з України
• Форс-мажор: дії у разі відмови посольства, введення воєнного стану, обмежень на виїзд
• Окремий рахунок ескроу для фінансових гарантій на випадок затримки програми

⚖ Ст. 8 ЄКПЛ: Право на повагу до приватного та сімейного життя. ЄСПЛ вимагає, щоб національне законодавство забезпечувало визнання зв’язку дитина–генетичний батько.

СОП та захист персональних даних у репродуктивній клініці

Критичні СОП

1. СОП ідентифікації біологічного матеріалу: маркування, подвійна верифікація ооцитів, сперми, ембріонів. Помилка = катастрофа (див. кейс Paradiso and Campanelli)
2. СОП кріоконсервації: температурний режим, журнал обліку, процедура розморозки, повідомлення пацієнтів
3. СОП роботи з донорами: анонімність, обстеження, генетичний скринінг, інформована згода
4. СОП передачі дитини: присутність нотаріуса, підписання документів, процедура РАЦС
5. СОП обробки персональних даних: доступ до генетичної інформації, зберігання фото ембріонів, знищення даних
6. СОП взаємодії з посольствами: комплект документів, строки, особливості для різних країн

Захист персональних даних

Клініка ДРТ обробляє найчутливіші категорії даних: генетичну інформацію, дані про репродуктивне здоров’я, інформацію про донорів та сурогатних матерів. Стаття 7 ЗУ «Про захист персональних даних» відносить ці дані до особливої категорії з підвищеними вимогами до обробки.

Особливі ризики: витік даних про донора може призвести до порушення анонімності (порушення умов договору + ст. 145 ККУ); витік даних про іноземних батьків — до кримінального переслідування у їхній країні, де сурогатне материнство заборонене.

Кейси: коли договори рятують — і коли їх відсутність знищує

Кейс 1. Французька пара та відмова посольства

⚠ Ситуація: Подружжя з Франції уклало договір із українською клінікою на програму сурогатного материнства. Дитина народилася, отримала українське свідоцтво про народження. Але Посольство Франції відмовило у видачі документів: у Франції сурогатне материнство заборонено, мати визнається жінка, яка народила дитину. Дитина залишилася в Україні на 4 місяці без можливості виїзду.

⚖ Правова основа: Колізія між ч. 2 ст. 123 СК України (батьки — подружжя) та ст. 311-19 Цивільного кодексу Франції (мати — жінка, яка народила). Рішення ЄСПЛ у справі Mennesson v. France вимагає визнання зв’язку з генетичним батьком, але не з матір’ю.

❌ Результат: Батьки звернулися до українського суду для встановлення факту родинного зв’язку. Суд задовольнив заяву через 2 місяці. З рішенням суду посольство видало проїзний документ. Загальна затримка — 4 місяці, додаткові витрати — понад 8 000 EUR. Грамотний договір мав би передбачити цей сценарій та включати юридичний супровід до виїзду.

Кейс 2. Підміна генетичного матеріалу

⚠ Ситуація: Клініка ДРТ допустила помилку при маркуванні ембріонів. Дитина, народжена сурогатною матір’ю, не мала генетичного зв’язку з жодним із батьків-замовників (подружжя з Італії). ДНК-тест після народження підтвердив відсутність спорідненості.

⚖ Правова основа: Аналогічна ситуації у справі Paradiso and Campanelli v. Italy — Велика палата ЄСПЛ визнала, що без генетичного зв’язку та при порушенні законодавства вилучення дитини не порушує ст. 8 ЄКПЛ. В Україні — порушення ст. 140 ККУ та ліцензійних умов.

❌ Результат: Дитину передано під опіку. Клініка втратила ліцензію. Кримінальне провадження проти ембріолога. Позов батьків на повне відшкодування витрат на програму (55 000 EUR) + моральна шкода. СОП подвійної верифікації біоматеріалу міг би запобігти цій трагедії.

Кейс 3. Сурогатна мати відмовляється передати дитину

⚠ Ситуація: Сурогатна мати, яка виносила дитину для українського подружжя, після пологів відмовилася підписувати нотаріальну заяву про згоду на запис генетичних батьків. Вона заявила, що «передумала» і хоче залишити дитину собі.

⚖ Правова основа: Згідно з ч. 2 ст. 123 СК України батьками є подружжя. Ч. 2 ст. 139 СК прямо забороняє СМ оспорювати материнство. Але без нотаріальної заяви РАЦС відмовляє у реєстрації — виникає процедурний тупик.

❌ Результат: Генетичні батьки звернулися до суду. Суд підтвердив їхнє батьківство на підставі договору СМ + довідки про генетичну спорідненість. Процес зайняв 3 місяці. Грамотний договір із чітким описом процедури передачі та штрафними санкціями за порушення — запобіг би ситуації або значно прискорив її вирішення.

Кейс 4. Дитина з інвалідністю: батьки відмовляються

⚠ Ситуація: Іноземне подружжя (Китай) замовило програму СМ в Україні. Дитина народилася із вродженою вадою серця. Батьки відмовилися забирати дитину, заявивши, що «це не те, за що вони платили». Агентство не передбачило цей сценарій у договорі.

⚖ Правова основа: Законодавство України не містить прямої норми про обов’язок генетичних батьків забрати дитину з інвалідністю. Але відповідно до ст. 123 СК вони є батьками з моменту народження. Відмова — підстава для позову про захист прав дитини за Конвенцією ООН про права дитини (ст. 2, 3, 7, 23).

❌ Результат: Дитина тимчасово передана під опіку. Прокуратура розпочала досудове розслідування. Агентство відшкодовує витрати на лікування. Договір мав обов’язково містити пункт: генетичні батьки зобов’язані прийняти дитину незалежно від стану здоров’я. Це стандарт, якого дотримуються провідні клініки.

Кейс 5. Витік даних донора ооцитів

⚠ Ситуація: Медична сестра клініки ДРТ передала третій особі інформацію про анонімного донора ооцитів: ім’я, фото, контактні дані. Інформація потрапила до біологічної дитини, народженої з використанням цих ооцитів. Донор подала скаргу та позов.

⚖ Правова основа: Порушення ст. 7 ЗУ «Про захист ПД» (обробка даних про здоров’я без підстав), ст. 40 ЗУ «Основи» (лікарська таємниця), ст. 145 ККУ (кримінальна відповідальність). Також — порушення умов договору донорства (анонімність).

❌ Результат: Адмінштраф на відповідальну особу (8 500 грн). Кримінальне провадження за ст. 145 ККУ. Позов донора на моральну шкоду — 200 000 грн. Клініка втратила довіру донорської бази. Належний СОП обробки даних + NDA з персоналом запобігли б цьому.

«Міжнародне сурогатне материнство — це юридичне мінне поле. Дитина може залишитися без громадянства, батьки — під кримінальним переслідуванням у своїй країні, а клініка — без ліцензії. Єдиний спосіб пройти це поле безпечно — мати бездоганний пакет документів, підготовлений юристами, які розуміють і українське, і міжнародне право.» — Старший партнер, Dextralaw

Dextralaw: юридичний супровід репродуктивної медицини

Юридична компанія Dextralaw має глибоку експертизу в репродуктивному праві та пропонує клінікам, агентствам та батькам:

• Розробку повного пакету договорів для клініки ДРТ та сурогатного агентства
• Юридичний супровід програм сурогатного материнства для українських та іноземних пар
• Перевірку законодавства країни батьків перед початком програми
• Судове встановлення батьківства для іноземних громадян
• Розробку СОП та системи захисту персональних даних
• Супровід реєстрації дитини в РАЦС та посольствах
• Захист від претензій, перевірок МОЗ та кримінальних проваджень

Безкоштовна консультація з репродуктивного права