Хто, Чому, та за що штрафує бізнес під час карантину?

views
102

Ризики та фінансові втрати для майже будь-якого бізнесу під час карантину уже очевидні.

Але є поняття соціальної відповідальності бізнесу, саме карантин стане лакмусовим папірцем на готовність українського бізнесу брати на себе таку відповідальність. Держава намагається підтримати бізнес та громадян «пряником» для того, щоб пом’якшити «кнут». Дотримання такого балансу потрібне на час доки усі  не розуміють, що заходи безпеки запроваджено для підтримання їх здоров’я. Так, є «підводні камені», як завжди, але сухий залишок, все ж, такий.

В будь-якому випадку, я точно знаю що, цитата вигравірувана на кільці древнього правителя Соломона зараз як ніколи слушна та мотивуюча «Все пройде. Пройде і це».

Ключове запитання, коли та з якими наслідками, але давайте опустімо це для роздумів філософів, вірусологів та інших розумних людей.

Нам же потрібно прояснити інше.

Від клієнтів DEXTRA law&finance firm почала отримувати зворотній зв’язок, що вони не розуміють що робити/не робити, щоб не отримати захмарні штрафи під час карантину, адже протоколи уже почали складати.

Буду намагатись стисло, без складної юридичної термінології дати відповідь на запитання: Хто, чому та за що штрафує бізнес в період карантину.

І так, Хто?

Як відомо, Державна санітарно-епідеміологічна служба (СЕС) була реорганізована, її було приєднано до Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів(Держпродспоживслужба). Саме на останню, в зв’язку з реорганізацією перекладено функції та повноваження, що передбачені Законом України “Про захист населення від інфекційних хвороб”.

Тому, з метою забезпечення виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року No 211 «Про запобігання поширенню на території̈ України коронавірусу COVID-19» зі змінами від 16.03.2020 року, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів здійснює профілактичні та протиепідемічні заходи щодо запобігання поширенню коронавірусу COVID-19 територіальними органами Держпродспоживслужби, у тому числі контроль здійснення моніторингу забезпечення (проведення) органами виконавчої̈ влади та місцевого самоврядування питань дотримання обмежувальних заходів та проведення дезінфекції всіх видів транспорту, приміщень торгівельних центрів, супермаркетів, закладів громадського харчування тощо.

Таким чином, перевіряти та складати протоколи за не виконання розпоряджень Кабінету Міністрів України щодо порушення вимог, встановлених на період карантину має право представники Дежпродспоживслужби. Можливі спільні відвідування разом з представниками Національної поліції. Представники Держпродспоживслужби зобов’язані показати свої службові посвідчення та Наказ на здійснення перевірок.

Інформація Держпродспоживслужби про проведені профілактичні та протиепідемічні заходи станом на 16.03.2020 року наступна:

Детальніше можна переглянути на: http://www.consumer.gov.ua/ContentPages/Sanepidsituatsiya/88/

Тобто, таки штрафують…

ЧОМУ?

Відповідно до ситуації в Світі та оголошення ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я), поширення вірусу COVID-19 визнано пандемією. Своєчасною реакцією України на ситуацію, серед іншого, стало введення у відповідності до статті 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” режиму карантину по всій території України. Метою введення карантину є запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом.

ЗА ЩО?

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211, зі змінами від 16.03.2020 року забороненосеред іншого:

з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, у яких бере участь понад 10 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

У якості роз’яснення: заборонено проведення масових заходів як в приміщеннях так і за їх межами, у випадку, якщо кількість осіб такого заходу перевищує 10 осіб. У якості уточнення, до таких заходів відносяться і весілля, і похорони, і змагання, і ділові зустрічі та інше.

!!! Оскільки, організація трудової діяльності не відносіться до масових заходів, заборона на зібрання більше 10 осіб не поширюється на роботодавців.

з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. роботу суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв’язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.

У якості роз’яснення: заборонено працювати будь-яким закладам, які передбачають постійний та вільний рух відвідувачів. В доповнення до написаного вище додам: заборонено працювати, наприклад, «ларькам» з кавою, якщо в такий заклад можна зайти; заборонено роботу не лише магазинів, а й відділів з продажу для компаній, у яких організація роботи передбачає можливість людини вільно зайти з вулиці.

Ви можете організувати видачу замовлень клієнту без можливості заходити до приміщення через вікна видачі, онлайн замовлення з доставкою  та інше…

Кому можна: продуктові магазини, заправки, аптеки, магазини зв’язку, банки, страхові компанії, кафе та ресторани з організованою видачею або доставкою замовлень.

 Хто притягується до відповідальності:

Відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм передбачена ст.44-3 КУпАП, та встановлює наступний розмір штрафів:

На громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  (від 17 000 грн до 34 000 грн);

На посадових осіб – від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 000 грн. до 340 000 грн).

Таким чином, до адміністративної відповідальності притягується фізична особа – організатор масового заходу (наприклад: вчитель, тренер, мама дитини, яка запросила на День народження); Посадова особа юридичної особи – директор, який організував стратегічну сесію, тренінг, ділову зустріч на підприємстві таким чином, що одночасно в приміщенні знаходяться понад 10 осіб. Або директор/адміністратор кафе, який не змінив організацію роботи закладу таким чином, щоб обмежити доступ відвідувачів.

У якості висновку: перевіряти та складати протоколи за не виконання розпоряджень Кабінету Міністрів України щодо порушення вимог, встановлених на період карантину має право представники Дежпродспоживслужби, можливі спільні відвідування разом з представниками Національної поліції.

У разі виявлення порушень, представники органу контролю уповноважені скласти адміністративний протокол на фізичну особу або представника юридичної особи за порушення положень ст.44-3 КУпАП – порушення режиму карантину.

Відповідно до ст. 221 КУпАП протокол направляють до і районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів для розгляду справи про адміністративні правопорушення та розгляд, встановлення факту наявності вини та, у випадку її наявності, визначення розміру штрафу.

Компанія DEXTRA law&finance firm має надію, що наведена інформація додасть розуміння як організувати роботу без додаткової шкоди для бізнесу, забезпечення Вашого здоров’я, здоров’я Ваших працівників та клієнтів.

 

error:
Догори