Супровід акредитації медичних закладів
Акредитація закладу охорони здоров’я в Україні є добровільною — і саме тому навколо неї стільки плутанини. Заклад не зобов’язаний її проходити, але без акредитаційного сертифіката він нерідко програє там, де це найдорожче коштує: у доступі до окремих пакетів Програми медичних гарантій, у тендерах і в довірі пацієнтів. Сама процедура — це не формальність, а перевірка того, наскільки системно в закладі вибудувано управління якістю, кадрову роботу та медичну документацію. Dextra Law супроводжує акредитацію медичних закладів під ключ: готує заклад до експертної оцінки, формує пакет документів і веде взаємодію з акредитаційною комісією до отримання сертифіката.
Що таке акредитація закладу охорони здоров’я
Акредитація — це офіційне визнання того, що в закладі охорони здоров’я створено умови для якісного й своєчасного медичного обслуговування, що він дотримується галузевих стандартів, а його працівники відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам. Правовою основою є Основи законодавства України про охорону здоров’я № 2801-XII та Порядок акредитації закладу охорони здоров’я, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року № 765 (зі змінами).
Важливо не плутати акредитацію з ліцензуванням. Ліцензія на медичну практику — це обов’язковий дозвіл, без якого працювати не можна. Акредитація — це добровільне підтвердження рівня якості, яке відкриває додаткові можливості, але саме по собі не є умовою для початку роботи.
Акредитація добровільна — то навіщо вона закладу
Після змін до статті 16 Основ законодавства акредитація стала добровільною — заклади проходять її за власним рішенням. Закон при цьому прямо звільняє від обов’язкової акредитації аптечні заклади. Вузьке коло напрямів, для яких акредитація історично була обов’язковою (зокрема пов’язаних із трансплантацією), реформами 2025 року також переведено переважно на добровільну основу, тож актуальну вимогу до конкретного напряму варто перевіряти окремо.
Попри добровільність, акредитація дає закладу цілком практичні переваги:
- Доступ до фінансування НСЗУ. Для окремих пакетів медичних послуг, що оплачуються Національною службою здоров’я України, наявність акредитації або відповідного рівня може бути умовою участі.
- Репутація та конкурентоспроможність. Для приватного сектору сертифікат — це аргумент у комунікації з пацієнтами, партнерами та страховими компаніями.
- Внутрішня якість. Підготовка до акредитації змушує впорядкувати систему управління якістю, кадрову документацію та клінічні процеси — і це залишається із закладом після видачі сертифіката.
Які заклади проходять акредитацію
Акредитація доступна закладам охорони здоров’я всіх форм власності та всіх рівнів надання медичної допомоги. На практиці її проходять, зокрема:
- заклади первинної допомоги — центри первинної медико-санітарної допомоги, амбулаторії, фельдшерсько-акушерські пункти, лікарі-підприємці;
- заклади вторинної допомоги — багатопрофільні та спеціалізовані лікарні, поліклініки, діагностичні й консультативні центри;
- заклади третинної (високоспеціалізованої) допомоги — обласні та спеціалізовані центри, університетські клініки;
- приватні клініки та кабінети — зокрема стоматологічні, реабілітаційні, репродуктивної та естетичної медицини;
- фармацевтичні (аптечні) заклади — виключно на добровільних засадах, оскільки обов’язковій акредитації вони не підлягають.
Тут варто розрізняти «хто проходить» і «кому це справді потрібно». Для частини закладів акредитація стає практично необхідною, коли вона є умовою участі в окремих пакетах Програми медичних гарантій НСЗУ. Для решти це питання репутації та внутрішньої якості, яке заклад вирішує самостійно.
Акредитація закладу охорони здоров’я: коротко про головне
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Характер процедури | Добровільна (аптечні заклади обов’язковій акредитації не підлягають) |
| Правова підстава | Основи законодавства № 2801-XII; Порядок акредитації (Постанова КМУ № 765); зміни — Постанова КМУ № 42 (2025) |
| Орган | Головна акредитаційна комісія при МОЗ та акредитаційні комісії при обласних адміністраціях |
| Результат | Статус «акредитований» або категорія — друга, перша чи вища |
| Строк процедури | Не повинен перевищувати трьох місяців із дня подання заяви |
| Дія сертифіката | 3 роки |
| Способи подання | Особисто, поштою або в електронній формі |
Хто проводить акредитацію
Акредитацію проводять акредитаційні комісії, а підпорядкованість залежить від форми власності закладу та рівня медичної допомоги:
- Головна акредитаційна комісія при МОЗ акредитує заклади державної форми власності; комунальні, що надають третинну допомогу; приватні, що надають вторинну та третинну допомогу.
- Акредитаційні комісії при обласних адміністраціях акредитують комунальні заклади первинної та вторинної допомоги, а також приватні заклади первинної допомоги.
- Окрема головна комісія при МОЗ акредитує фармацевтичні (аптечні) заклади всіх форм власності.
Правильно визначити, до якої саме комісії подавати заяву, — перший практичний крок, бо помилка тут затягує процедуру ще до її початку.
Що змінилось у 2025 році
Процедуру акредитації нещодавно спростили. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 січня 2025 року № 42 внесла зміни до Порядку акредитації, зокрема: уточнила, до яких комісій подавати заяву залежно від форми власності та рівня допомоги, оновила форму заяви, скоротила перелік документів, що додаються, і дозволила подавати документи трьома способами. Водночас МОЗ припинило ведення окремого реєстру акредитованих закладів — рішення про акредитацію оприлюднюють самі комісії.
Які документи потрібні
Перелік документів після змін 2025 року скоротився, проте основу пакета становлять:
- заява про проведення акредитації за оновленою формою;
- документи, що підтверджують дотримання стандартів акредитації та функціонування системи управління якістю;
- кадрові документи, які підтверджують кваліфікацію та підготовку медичних і фармацевтичних працівників;
- документи щодо матеріально-технічного забезпечення та інфраструктури закладу;
- відомості про ведення медичної документації та дотримання прав пацієнтів.
Найприскіпливіше комісія перевіряє саме кадровий блок і документацію системи управління якістю — тут найбільше деталей, які легко впустити.
Процедура акредитації: покроково
- Підготовка та подання заяви. Заклад готує пакет документів і подає заяву до відповідної акредитаційної комісії.
- Розгляд заяви та формування експертної групи. Комісія розглядає документи і призначає експертів для оцінки.
- Експертна оцінка. Експертна група оцінює відповідність закладу стандартам акредитації та складає експертний висновок.
- Рішення та сертифікат. Головна акредитаційна комісія затверджує висновок, після чого наказом МОЗ закладу присвоюється статус або акредитаційна категорія та видається сертифікат.
За загальним правилом уся процедура має вкластися у три місяці з дня подання заяви. Сертифікат діє три роки, після чого для підтвердження статусу заклад проходить акредитацію повторно.
За якими стандартами оцінюють заклад
Експерти дивляться не на окремі документи, а на систему. В центрі уваги — управління якістю та безпекою медичної допомоги, кваліфікація й підготовка персоналу, ведення медичної документації, дотримання прав пацієнтів, інфекційний контроль і стан матеріально-технічної бази. Заклад, у якому ці процеси описані лише «на папері», а не працюють насправді, ризикує отримати нижчу категорію або зауваження за результатами оцінки.
Акредитаційні категорії
За результатами акредитації заклад отримує статус «акредитований» або одну з категорій — другу, першу чи вищу. Категорія відображає рівень відповідності стандартам: що вищий результат експертної оцінки, то вища присвоєна категорія. Для закладу це не лише статусний показник, а й аргумент у відносинах із партнерами та пацієнтами.
Як Dextra Law супроводжує акредитацію медичного закладу
Підготовка до акредитації — це здебільшого робота з документами та процесами, а не одна заява. Юристи Dextra Law беруть цей блок на себе:
- Аудит готовності. Оцінюємо заклад на відповідність стандартам акредитації, перевіряємо кадрову документацію, систему управління якістю та матеріально-технічне забезпечення, фіксуємо те, що потрібно доопрацювати.
- Розробка та впорядкування документів. Доопрацьовуємо внутрішні документи й положення, готуємо заяву за оновленою формою та формуємо повний пакет під конкретну комісію.
- Вибір комісії та подання. Визначаємо, до якої акредитаційної комісії звертатися за формою власності та рівнем допомоги, і подаємо документи зручним способом.
- Супровід експертної оцінки. Готуємо заклад до візиту експертів і супроводжуємо процес оцінки відповідності стандартам.
- Підтримка статусу. Нагадуємо про строки та супроводжуємо повторну акредитацію, щоб сертифікат не втратив чинності.
Більшість зауважень на акредитації виникає не через слабку медицину, а через неузгоджені документи й «недонастроєну» систему якості. Коли ці речі приведено в порядок заздалегідь, оцінка проходить рівно, а заклад отримує категорію, на яку справді заслуговує.
Часті запитання
Для переважної більшості закладів — добровільна. Обов’язкова вимога збереглася лише для окремих видів діяльності, зокрема пов’язаних із трансплантацією органів та анатомічних матеріалів людини.
Ліцензія на медичну практику — обов’язковий дозвіл, без якого діяльність незаконна. Акредитація — добровільне підтвердження рівня якості, що дає додаткові можливості, але не є умовою для початку роботи.
Передусім заради доступу до окремих пакетів НСЗУ, де акредитація або відповідний рівень може бути умовою участі, а також заради репутації, роботи зі страховими компаніями та впорядкування внутрішніх процесів.
Головна акредитаційна комісія при МОЗ та акредитаційні комісії при обласних адміністраціях. Конкретна комісія залежить від форми власності закладу та рівня медичної допомоги; для аптечних закладів діє окрема головна комісія.
За Порядком акредитації строк не повинен перевищувати трьох місяців із дня подання заяви.
Акредитаційний сертифікат діє три роки. Після цього для підтвердження статусу заклад проходить повторну акредитацію.
Вона спростила процедуру: уточнила підпорядкованість комісій, оновила форму заяви, скоротила перелік документів, дозволила три способи подання та припинила ведення окремого реєстру акредитованих закладів.
Заклад може отримати статус «акредитований» або акредитаційну категорію — другу, першу чи вищу — залежно від результату експертної оцінки.
Потрібен супровід акредитації медичного закладу?
Команда Dextra Law оцінить готовність вашого закладу до акредитації, упорядкує документи та систему управління якістю й супроводить процедуру від подання заяви до отримання сертифіката. Зв’яжіться з нами, щоб обговорити ситуацію вашого закладу та скласти план підготовки.
