Юридичний супровід отримання статусу критично важливого підприємства

Статус критично важливого підприємства — це інструмент, без якого у 2026 році бізнес не може гарантувати безперервність роботи. На практиці він означає одну ключову річ: підприємство, що отримало статус КВП, має право бронювати своїх військовозобов’язаних працівників від мобілізації. Без цього статусу — бронювання неможливе, а ключові спеціалісти можуть бути мобілізовані за тиждень.

Я знаю, як це звучить для власника бізнесу, який вперше стикається з темою. Купа абревіатур, постанови, додатки, портал «Дія», 8 критеріїв, 13 органів подання. Видається безкінечним лабіринтом.

Насправді — це не лабіринт, а послідовність кроків. Кожен крок має чіткі правила.

З 2023 року, коли вийшла Постанова КМУ № 76, ми супроводжували отримання статусу КВП для багатьох підприємств — від IT-компаній до виробничих, агро та логістичних. І щоразу починаємо з одного й того самого: пояснюємо, що статус КВП — це не пільга і не подарунок держави. Це юридично обґрунтована позиція, яка вимагає документальної фіксації відповідності критеріям, фінансових показників, кадрового аудиту та постійного супроводу після отримання.

У 2024-2026 роках Уряд переглядав критерії декілька разів: Постанова № 650 від 05.06.2024, № 1332 від 22.11.2024, № 1608 від 31.12.2024. Кожна редакція звужувала коло претендентів і підвищувала вимоги. Але справжній злам — це Постанова КМУ № 692 від 30 травня 2026 року (опублікована 1 червня 2026), яка одночасно підняла зарплатний поріг, скоротила строки на перепідтвердження та перетворила перевищення лімітів бронювання на пряму підставу для скасування статусу.

У 2026 році статус КВП — це жорсткий фільтр, який проходять лише підприємства з прозорою фінансовою звітністю, повністю сплаченими податками та середньою зарплатою не нижче 25 941 грн (коефіцієнт 3 від мінімальної зарплати). Для підприємств у зоні можливих або активних бойових дій та на ТОТ — окремий, нижчий поріг.

Ця сторінка — повний практичний посібник: законодавча база, вісім критеріїв, перелік документів, процедура подання, типові підстави для відмови, процедура щорічного підтвердження статусу, кейси з нашої практики та зразки документів.

«Статус критично важливого підприємства — це не статус “назавжди”. Його підтверджують щороку, і кожне підтвердження — це повторна юридична процедура з повним пакетом документів. Найгірша помилка наших клієнтів — отримати статус і забути про нього. Через рік без супроводу — втрата критичності, а з нею і втрата ключових кадрів.»

— З практики юристів Dextra Law

Стисло про статус критично важливого підприємства

• Статус КВП дає підприємству право бронювати до 50% військовозобов’язаних працівників на 12 місяців з можливістю продовження.
• Регулювання — Постанова КМУ № 76 від 27.01.2023, з ключовими змінами Постанови № 692 від 30.05.2026 (чинна з 01.06.2026).
• Орган видачі — профільне Міністерство (Мінекономіки, МОЗ, Мінкультури, Мінінфраструктури, Міноборони тощо) або обласна/міська військова адміністрація.
• Розгляд заяви — 10 робочих днів з моменту подання повного пакету.
• Зарплатний поріг — 25 941 грн середньої заробітної плати по підприємству (коефіцієнт 3 до мінімальної зарплати). Для підприємств у зоні можливих/активних бойових дій та на ТОТ — 21 617,50 грн (коефіцієнт 2,5).
• Статус надається тільки юридичним особам: ТОВ, ПП, АТ, КНП, постійним представництвам нерезидентів. ФОП — НЕ можуть отримати статус КВП, незалежно від обороту чи кількості найманих працівників.
• Усі чинні рішення про критичність діють не довше ніж до 1 вересня 2026 року. Після цієї дати — повний перегляд і фактичне переотримання за оновленими критеріями.
• Подача заяви та бронювання — через портал «Дія». З 01.06.2026 на «Дії» відображаються підстави, за якими підприємство визнано критичним.
• Перевищення лімітів бронювання — пряма підстава для скасування статусу. У разі перевищення підприємство зобов’язане самостійно подати заяву про анулювання «зайвих» бронювань через «Дію» протягом 10 робочих днів.

Що таке статус критично важливого підприємства

Згідно з ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в особливий період (під час дії воєнного стану) бронюванню підлягають військовозобов’язані працівники тих підприємств, установ та організацій, які виконують одну з трьох функцій:

1. забезпечують потреби Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період;
2. забезпечують функціонування економіки в особливий період;
3. забезпечують життєдіяльність населення в особливий період.

Постанова КМУ № 76 затвердила два ключові документи: Критерії визнання підприємства критично важливим та Порядок бронювання військовозобов’язаних. На цій сторінці ми розглядаємо саме процедуру отримання статусу. Якщо ви вже маєте статус і хочете дізнатися, як технічно бронювати співробітників через «Дію», подати списки, перенести бронювання або скасувати його — читайте нашу статтю про бронювання військовозобов’язаних працівників.

Важливо: статус КВП — це не дозвіл на бронювання, а підстава для нього. Сам статус не звільняє від мобілізації — він лише відкриває технічну можливість подати списки на бронювання через портал «Дія». Подальше бронювання конкретних працівників — окрема процедура з власним пакетом документів і власною логікою.

Що змінює Постанова КМУ № 692 від 30.05.2026: дедлайн 1 вересня

Якщо у вас уже є статус критично важливого підприємства — цей розділ для вас критичний. Якщо ви тільки плануєте отримувати — це фон, без якого решта статті не складеться у повну картину.

30 травня 2026 року Кабінет Міністрів ухвалив Постанову № 692, опубліковану 1 червня 2026 року. Документ переписує умови, за якими підприємства отримують і утримують статус КВП. Кілька ключових норм уже діють, інші запрацюють з 1 вересня 2026 року.

Що вже діє з 1 червня 2026 року

• Усі раніше ухвалені рішення про критичність мають “строк придатності”. Накази, якими підприємства раніше визнавали критично важливими, діятимуть не довше ніж до 1 вересня 2026 року. Це не автоматичне продовження — це межа, після якої статус доведеться отримувати заново за оновленими критеріями.
• Жорсткий графік на місяці вперед: до 10 червня 2026 року міністерства та ОВА/КМВА переглядають власні галузеві критерії; до 1 липня 2026 року набувають чинності оновлені критерії; до 1 вересня 2026 року відбувається повний перегляд раніше ухвалених рішень.
• Зарплатний поріг піднявся до 25 941 грн. Коефіцієнт до мінімальної зарплати зріс з 2,5 до 3. Виняток — підприємства у зоні можливих чи активних бойових дій та на ТОТ: для них поріг залишився 21 617,50 грн (коефіцієнт 2,5).
• Резидентам Дія.City самого статусу резидента вже замало. Тепер треба додатково підтвердити, що середня місячна винагорода працівників і гіг-спеціалістів за останні 6 календарних місяців становила не менше 1 200 EUR за курсом НБУ. Підтвердження — податкові розрахунки сум доходу та ЄСВ за цей період.
• Підстави критичності тепер видно у «Дії». Прозорість зручна, але має зворотний бік: невідповідність помітна так само швидко, як і відповідність.
• Перевищення лімітів бронювання = пряма підстава для скасування статусу. Раніше формулювання було м’якшим — роботодавець “міг вживати заходів”. Тепер це обов’язок: у разі перевищення підприємство зобов’язане подати заяву про анулювання “зайвих” бронювань через «Дію» протягом 10 робочих днів. Зволікання працює проти підприємства.

Що запрацює з 1 вересня 2026 року

• Зарплата кожного заброньованого працівника (а не лише середня по підприємству) повинна становити не менше 25 941 грн на місяць. Для підприємств у зоні бойових дій / ТОТ — 21 617,50 грн. Підвищену зарплату військовозобов’язаному треба нараховувати протягом усього строку відстрочки.
• Сумісники та працівники з іншими відстрочками рахуються в квоту бронювання лише за одним місцем роботи. Особливо — ті, хто має відстрочку за статтею 23 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Це усуває “подвійний облік” і випадкове перевищення квоти через формальність.

Що це означає на практиці

Кожна з цих змін окремо — керована. Разом, та ще й у стислі строки, вони вимагають дуже швидкої реакції. Ми рекомендуємо клієнтам:

• звірити поточну середню зарплату з новим порогом 25 941 грн прямо зараз;
• якщо плануєте утримувати бронювання після вересня — пройтись окремо по зарплаті кожного заброньованого працівника;
• провести внутрішній аудит кадрових даних: сумісники, відстрочки з інших підстав, потенційне “подвійне” зарахування;
• перевірити чи не перевищено ліміти бронювання — і, якщо так, подати заяву про анулювання через «Дію» у визначений строк;
• для резидентів Дія.City — підняти податкову звітність за останні 6 місяців і переконатися, що середня винагорода ≥ 1 200 EUR.

До дедлайну 1 вересня 2026 року — рахуються тижні, а не місяці. Підготовку пакету документів, кадровий аудит і доведення фінансових показників до відповідності реально провести за 2-3 місяці. Якщо чекати серпня — імовірність встигнути падає до нуля.

Законодавча база

• ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» — рамковий закон, який вводить інститут бронювання військовозобов’язаних.
• Постанова КМУ № 76 від 27.01.2023 — основний регулятивний акт; затверджує Критерії визнання та Порядок бронювання.
• Постанова КМУ № 650 від 05.06.2024 — суттєво змінила процедуру: перевід бронювання на портал «Дія», кореляція з військовим обліком.
• Постанова КМУ № 1332 від 22.11.2024 — посилила фінансові критерії, ввела обов’язкове підтвердження статусу до 28.02.2025 для всіх діючих КВП.
• Постанова КМУ № 1608 від 31.12.2024 — добавила процедуру переведення працівників між критично важливими підприємствами ОПК протягом 24 годин.
• Постанова КМУ № 692 від 30.05.2026 (чинна з 01.06.2026) — підняла зарплатний поріг до коефіцієнта 3, ввела окремі вимоги до резидентів Дія.City (1 200 EUR), встановила дедлайн 1 вересня 2026 року для переотримання статусу всіма діючими КВП, перевела перевищення лімітів у пряму підставу для скасування статусу.
• ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» — регулює відносини з працівниками, які бронюються.
• Податковий кодекс України — застосовується при перевірці фінансових критеріїв (податкова та ЄСВ-звітність).
• ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» — підстава для перевірки ЄСВ.

Хто може отримати статус КВП

Статус надається трьом категоріям суб’єктів:

1. Підприємства, які забезпечують потреби Сил Оборони

Це підприємства, які виробляють товари, виконують роботи або надають послуги безпосередньо для ЗСУ, СБУ, Національної гвардії, ДПСУ, ДССТ та інших військових формувань. Ключова ознака — наявність державного контракту, мобілізаційного завдання або договору з Силами оборони. Орган визнання — Міноборони, Мінстратегпром, СБУ або інші центральні органи виконавчої влади залежно від замовника.

2. Підприємства, які забезпечують функціонування економіки

Це найширша категорія, до якої належать:

• виробничі підприємства (харчова промисловість, машинобудування, металургія, легка промисловість);
• IT-компанії, особливо ті, що працюють з державними замовленнями або експортом;
• торговельні мережі (продовольчі, аптечні, паливні);
• логістичні та транспортні компанії;
• аграрні підприємства;
• будівельні компанії;
• медіа та видавництва.

Орган визнання — профільне Міністерство за галуззю діяльності (Мінекономіки, Мінагрополітики, Мінкультури, Мінінфраструктури) або обласна військова адміністрація (ОВА) — для регіональних підприємств.

3. Підприємства, які забезпечують життєдіяльність населення

Сюди входять:

• заклади охорони здоров’я (клініки, лікарні, аптеки, лабораторії);
• заклади освіти (школи, ВНЗ, дитячі садки);
• комунальні підприємства (водопостачання, теплопостачання, електроенергія, газ);
• підприємства зв’язку та інтернет-провайдери;
• підприємства поводження з відходами;
• паливно-енергетичний комплекс.

Для медичних клінік ця процедура має додаткову специфіку: МОЗ перевіряє наявність діючої ліцензії на медичну практику, договори з НСЗУ та галузеві критерії. Без актуальної ліцензії заявка на статус КВП не приймається.

Кому статус НЕ надається

• Фізичним особам-підприємцям (ФОП) — повна заборона незалежно від обороту. Якщо ваш бізнес структурований через ФОП — статус неможливий. Єдиний легальний шлях — реорганізація у ТОВ.
• Підприємствам з податковою заборгованістю — навіть копійчана заборгованість блокує процедуру.
• Підприємствам, бенефіціарними власниками яких є громадяни рф або білорусі (з 2024 року — окремий критерій перевірки).
• Підприємствам, що знаходяться в процедурі банкрутства або ліквідації.
• Новоствореним підприємствам без фінансової історії — на практиці МОЗ та інші міністерства відмовляють підприємствам, які зареєстровані менше року (за винятком прямих замовлень Сил Оборони).

Вісім критеріїв критично важливого підприємства

Постанова № 76 встановлює вісім критеріїв, з яких підприємство повинно відповідати не менше ніж трьом, причому два з них — обов’язкові. Розбираємо кожен.

Обов’язкові критерії

Критерій 1. Відсутність заборгованості з податків та ЄСВ

Це найперший і найжорсткіший фільтр. На дату подання заяви підприємство не повинно мати жодної заборгованості:

• по податках (ПДВ, податок на прибуток, ПДФО, ВЗ, акциз тощо);
• по єдиному соціальному внеску (ЄСВ);
• по штрафах та пені, нарахованих ДПС.

Підтвердження — Довідка про відсутність заборгованості або Витяг з системи Електронного кабінету ДПС. Видається протягом 5-10 робочих днів за заявою платника податків.

Важливо: навіть заборгованість в 1 грн через помилку у платіжному дорученні блокує процедуру. Перед подачею ми завжди проводимо звірку з ДПС — і у 40% випадків знаходимо невраховані платежі, прострочені звіти, технічні розбіжності, які потрібно усунути ДО подання на статус.

Критерій 2. Середня заробітна плата не нижче 3 мінімальних

З 1 січня 2026 року мінімальна заробітна плата в Україні становить 8 647 грн. З 1 червня 2026 року (Постанова № 692) коефіцієнт до МЗП підвищено з 2,5 до 3. Це означає, що середня нарахована зарплата по підприємству за останній календарний місяць перед поданням заяви повинна становити не менше 25 941 грн (8 647 × 3).

Виняток — підприємства, розташовані у зоні можливих чи активних бойових дій та на тимчасово окупованих територіях. Для них збережено старий поріг — 21 617,50 грн (коефіцієнт 2,5). Перелік таких територій оновлюється Мінреінтеграції.

Розраховується як середньомісячна нарахована заробітна плата застрахованих осіб — працівників підприємства. Підтверджується довідкою, виданою самим підприємством на підставі даних об’єднаної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ.

Декілька важливих нюансів, які часто пропускають:

• середня зарплата рахується не за рік, а за останній місяць перед поданням;
• враховується нарахована, а не виплачена зарплата;
• якщо у підприємства є відокремлені підрозділи з власним кодом ЄДРПОУ — кожен рахується окремо;
• декретниці, працівники у відпустці без збереження зарплати — впливають на середню в бік зниження.

З 1 вересня 2026 року вводиться ще одна вимога: зарплата кожного заброньованого працівника окремо повинна становити не менше 25 941 грн на місяць (для зон бойових дій / ТОТ — 21 617,50 грн). Підвищену зарплату треба нараховувати протягом усього строку відстрочки. Це означає, що тримати в штаті заброньовану некваліфіковану ставку з мінімалкою більше не можна.

Це найпоширеніша точка втрати критичності. У 2025-2026 роках значна частина клієнтів, які звернулися за перепідтвердженням, не пройшли цей критерій з першого разу — і ми проводили попередню перекомпановку штату, переведення частини персоналу на цивільно-правові договори, оптимізацію кадрових даних.

Додаткові критерії (потрібен щонайменше один)

Критерій 3. Стратегічне значення для економіки і безпеки

Підприємство внесено до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, або є його дочірнім підприємством. Перелік затверджується окремою Постановою КМУ і оновлюється щороку.

Критерій 4. Резидент Дія.City із підтвердженням середньої винагороди ≥ 1 200 EUR

Для IT-сектору цей критерій раніше був найпростішим шляхом — достатньо було самого факту резидентства. Постанова № 692 цю норму суттєво посилила. Тепер для отримання або підтвердження критичності резидент Дія.City має додатково показати, що середня місячна винагорода його працівників і гіг-спеціалістів за останні 6 календарних місяців становила не менше 1 200 EUR за курсом НБУ.

Підтвердження — податкові розрахунки сум доходу та ЄСВ за цей період. Це означає реальні дані звітності, а не декларативні наміри. ДПС перехресно перевіряє інформацію.

На практиці у 2026 році для більшості сильних резидентів Дія.City це не проблема — середні зарплати в IT перевищують 1 200 EUR. Але для невеликих стартапів-резидентів, які тільки набирають команду, або для компаній з великою часткою джунів і трейні — це новий бар’єр, який треба прорахувати заздалегідь.

Критерій 5. Виконання мобілізаційних завдань або замовлень оборонного характеру

Наявність укладеного державного контракту з Силами оборони, мобілізаційного завдання або міжвідомчого договору. Підтверджується копією договору з замовником та довідкою про обсяг виконаних/виконуваних робіт.

Критерій 6. Сума сплачених податків і ЄСВ більше 1,5 млн EUR за рік

Це критерій для великого бізнесу. Сума розраховується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату подання. У 2026 році це приблизно 70 млн грн (за курсом ~46 грн/EUR). Підтверджується довідкою ДПС або витягом з персонального кабінету платника податків.

Критерій 7. Надходження валютної виручки більше 32 млн EUR за рік

Критерій для експортерів. Підтверджується довідкою банку про обсяг валютних надходжень або витягом з валютного контролю. Не враховуються позики, кредити, безповоротна допомога.

Критерій 8. Галузеві критерії, погоджені Міноборони та Мінекономіки

Кожне профільне міністерство має право встановлювати додаткові галузеві критерії — для медицини, освіти, культури, агропромислового комплексу тощо. Перевіряти їх потрібно окремо за актуальним наказом Міністерства, що дає КВП-статус у вашій галузі.

Окрема група — регіональні критерії, погоджені ОВА. Наприклад, для прифронтових територій можуть бути спрощені фінансові критерії, але посилені вимоги до соціальної значущості (наприклад, єдиний роботодавець у населеному пункті).

Який орган видає статус КВП

Це не одне «єдине вікно» — а ціла мережа органів, кожен з яких відповідає за свою галузь. Помилка з обранням органу — одна з найпоширеніших причин повернення документів. У моїй практиці був випадок, коли підприємство тричі помилково подавалось не до того міністерства — кожна спроба коштувала їм 10 робочих днів і кваліфікованого юриста, який щоразу переробляв обґрунтування. Тому перший крок завжди один: визначити свій орган.

Розбираємо за галузями:

Орган	Галузь / напрямок
Міністерство економіки України	Промисловість, торгівля, IT-сектор, послуги, фінансовий сектор, експорт-імпорт. Найбільший потік заявок.
Міністерство охорони здоров’я (МОЗ)	Заклади охорони здоров’я, фармацевтичні підприємства, виробники медичних виробів, аптечні мережі, лабораторії.
Міністерство оборони України (Міноборони)	Підприємства ОПК, виконавці прямих оборонних замовлень.
Міністерство стратегічної промисловості (Мінстратегпром)	ОПК, виробництво озброєння та військової техніки, подвійного використання.
Міністерство аграрної політики	Сільгоспвиробники, переробка, агрохолдинги, насінницькі господарства.
Міністерство розвитку громад та територій	Будівельні компанії, девелопери, ЖКГ, поводження з відходами.
Міністерство енергетики	ПЕК, нафтогаз, електроенергетика, видобувні підприємства.
Міністерство освіти і науки	Заклади освіти всіх рівнів, наукові установи.
Міністерство культури	Видавництва, медіа, культурні заклади, поліграфія.
Міністерство цифрової трансформації	Окремі категорії IT-компаній, телеком-оператори.
Обласна військова адміністрація (ОВА)	Регіональні підприємства, які не підпадають під центральні органи; підприємства прифронтових територій.
Київська міська військова адміністрація (КМВА)	Підприємства, зареєстровані у Києві, які не підпадають під центральні органи.
Служба безпеки України (СБУ)	Підприємства, що працюють у сферах державної таємниці, кібербезпеки, телекомунікацій критичної інфраструктури.

Як визначити свій орган. Наша внутрішня логіка така: дивимося на основний КВЕД, основних замовників (державні чи комерційні) і географію діяльності. Якщо підприємство багатопрофільне — обираємо орган за тим напрямом, який є основним за виручкою. У сумнівних випадках подаємо паралельно у два органи (це не порушує процедуру), і працюємо з тим, який першим прийняв заяву.

Перелік документів для подання на статус КВП

Базовий пакет, який подається до будь-якого з органів. Окремі органи можуть вимагати додаткові документи (наприклад, для оборонної галузі — копії контрактів з ЗСУ, для аграрного сектору — підтвердження земельних ділянок).

№	Документ	Примітка
1	Заява про віднесення підприємства до критично важливих	Підпис керівника, печатка. Подається на ім’я Міністра (або голови ОВА).
2	Обґрунтування критичної важливості	Розгорнутий документ на 5-15 сторінок: опис діяльності, обґрунтування відповідності критеріям, фінансові показники, кадровий склад, перспективи розвитку.
3	Витяг з ЄДР	Не старше 30 днів. Включає інформацію про бенефіціарних власників.
4	Статут підприємства	Чинна редакція з усіма змінами.
5	Довідка про відсутність заборгованості з податків та ЄСВ	Видається ДПС. Не старше 30 днів на момент подання.
6	Довідка про середню заробітну плату	Видається самим підприємством. Підпис керівника, головного бухгалтера, печатка.
7	Об’єднана звітність з ПДФО, ВЗ, ЄСВ	За останній звітний період. Підтверджує дані щодо зарплати та кількості працівників.
8	Фінансова звітність	Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів за останній рік.
9	Довідка про відсутність зв’язків з рф/білоруссю	Засвідчує, що жоден з кінцевих бенефіціарних власників не є громадянином держави-агресора.
10	Інформація про мобілізаційне завдання (за наявності)	Копія документа з зазначенням обсягів та строків виконання.
11	Копії державних контрактів (за наявності)	Договори з Силами оборони, державні замовлення.
12	Довідка банку про валютну виручку (за наявності)	Для критерію 7 — обсяг експортних надходжень.
13	Документ про резидентство Дія.City (за наявності)	Виписка з реєстру. Для IT-сектору.
14	Перелік військовозобов’язаних працівників	Загальна кількість, розподіл за військовими спеціальностями. Це не список на бронювання — це загальний кадровий зріз.

Об’єм пакету — від 50 до 200 сторінок залежно від галузі та розміру підприємства. Найбільший масив — обґрунтування критичної важливості та фінансова звітність.

Процедура отримання статусу КВП: 6 кроків

Крок	Зміст	Орієнтовний строк
1. Попередній аудит підприємства	Перевірка відповідності восьми критеріям. Звірка з ДПС. Аналіз кадрового складу, середньої зарплати, фінансових показників. Визначення органу подання.	3–10 робочих днів
2. Усунення невідповідностей	Якщо є податкова заборгованість — погашення. Якщо середня зарплата нижче порогу — кадрова реструктуризація. Якщо немає валютної виручки — обираємо інший критерій.	Від 1 тижня до 3 місяців
3. Підготовка пакету документів	Заява, обґрунтування на 5-15 сторінок, всі довідки, фінансова звітність, копії договорів. Формуємо у форматі, прийнятному для конкретного органу.	5–10 робочих днів
4. Подання заяви	Через канцелярію міністерства або електронно через офіційний email чи систему електронного документообігу. Окремі органи приймають через портал «Дія».	1 робочий день
5. Розгляд заяви	Орган перевіряє повноту та достовірність документів, надсилає запити в ДПС, банк, інші органи. У разі повноти — приймає рішення.	10 робочих днів
6. Внесення до Єдиного переліку та доступ до «Дії»	Орган вносить підприємство до Єдиного переліку критично важливих. Інформація передається у портал «Дія». Після цього підприємство може подавати списки на бронювання.	1–3 робочі дні після рішення

Загалом від моменту звернення до Dextra Law до моменту отримання статусу проходить від 1 до 4 місяців, залежно від готовності фінансових показників та налагодженості внутрішніх процесів. У 80% випадків основний час йде не на саму подачу, а на доведення підприємства до відповідності критеріям.

Підстави для відмови у наданні статусу

З нашої практики, найчастіші підстави для відмови:

• Невідповідність обов’язковим критеріям. Заборгованість з податків — навіть копійчана. Середня зарплата нижче за 25 941 грн (або 21 617,50 для підприємств у зоні бойових дій / ТОТ). Це більше половини всіх відмов.
• Невідповідність додатковим критеріям. Підприємство відповідає двом обов’язковим, але не відповідає жодному додатковому. Часто буває у новостворених компаніях.
• Неправильно обраний орган подання. Підприємство, яке має основний КВЕД у фармацевтиці, помилково подалось до Мінекономіки замість МОЗ. Документи повертаються без розгляду.
• Неповний пакет документів. Відсутність будь-якого з 14 базових документів — підстава для залишення заяви без розгляду.
• Недостовірність даних. Розбіжності між довідкою про зарплату та об’єднаною звітністю — найчастіший випадок. ДПС автоматично перехресно перевіряє ці дані.
• Бенефіціарні власники з рф/білорусі. Перевіряється через витяг з ЄДР та довідки про КБВ. Відмова безумовна.
• Для резидентів Дія.City — невідповідність порогу 1 200 EUR середньої винагороди за 6 місяців. З 01.06.2026 — окрема підстава для відмови.
• Перевищення лімітів бронювання у попередній період. З 01.06.2026 — пряма підстава для скасування статусу за діючими КВП, що автоматично закриває можливість швидкого повторного отримання.
• Неналежне обґрунтування. Загальні фрази «наша компанія важлива для економіки» без конкретики, цифр, кейсів — підстава для повернення на доопрацювання.
• Перебування у процедурі банкрутства або ліквідації. Підтверджується відкритими даними ЄДР та Єдиного реєстру боржників.

У разі відмови підприємство має право:

• усунути недоліки та подати документи повторно (без обмежень за кількістю спроб);
• оскаржити рішення у судовому порядку (адміністративний позов до окружного адмінсуду).

На практиці друге доводиться робити рідко: 90% відмов усуваються підготовкою нового пакету. Судове оскарження виправдане лише коли є очевидно безпідставна відмова — наприклад, орган не прийняв документи без письмового пояснення причини.

Особисто я раджу не сприймати відмову як трагедію. У 2024 році одне з наших клієнтських підприємств отримало три послідовні відмови, а статус — лише з четвертої спроби. Це не аномалія, це нормальний процес коли підприємство не повністю відповідає критеріям з першого разу. Головне — не здаватись і не змінювати юриста посередині процесу.

Підтвердження статусу: щорічна процедура

Це найболючіша тема, з якою ми працюємо. Поясню чому.

Підприємство витрачає 2-4 місяці на отримання статусу, отримує його, забронює 30-50 працівників, видихає і повертається до операційної роботи. Минає рік. Внутрішня бухгалтерія підняла дві декретниці і двох співробітників перевела на 0,5 ставки — середня зарплата по підприємству просіла. Юриста по КВП в штаті немає. Бухгалтер про критерії не пам’ятає, бо отримання було рік тому.

І тут — щорічне підтвердження. Без попередження від системи. Без нагадування з міністерства. Просто термін минає — і статус автоматично анулюється. Бронювання падає. Працівники повертаються у загальний військовий облік. За тиждень може бути перший виклик у ТЦК.

Тому: статус КВП не вічний. Щороку підприємство зобов’язане підтверджувати відповідність критеріям. Це окрема процедура з власним пакетом документів. Якщо підтвердження не подано вчасно — статус автоматично анулюється, доступ до бронювання у «Дії» закривається, бронювання діючих працівників припиняється.

Хто та коли підтверджує статус

Усі підприємства, які отримали статус КВП, зобов’язані підтвердити його не пізніше ніж через рік з дати рішення про надання статусу. Орган підтвердження — той самий, який видавав первинний статус.

Спеціальна ситуація 2026 року. Постанова КМУ № 692 від 30.05.2026 встановила, що усі раніше ухвалені рішення про критичність діятимуть не довше ніж до 1 вересня 2026 року. Тобто незалежно від того, коли підприємство отримало статус (хоч у 2023, хоч у січні 2026), його потрібно переотримати за оновленими критеріями до кінця літа.

Для багатьох підприємств це означає: попередній річний цикл підтвердження вже неактуальний. Календар нового переотримання — це не “плюс рік від дати отримання”, а “до 1 вересня 2026 року” для всіх.

Це не просто формальне підтвердження старого статусу, а фактичне отримання нового — за зарплатним порогом 25 941 грн, за оновленими галузевими критеріями, з підтвердженням 1 200 EUR для резидентів Дія.City тощо.

Що подається для підтвердження

• Заява про підтвердження статусу — нова окрема заява, не та сама, що подавалася для отримання.
• Актуальна довідка про відсутність заборгованості з податків та ЄСВ.
• Актуальна довідка про середню зарплату за останній місяць.
• Об’єднана звітність з ПДФО, ВЗ, ЄСВ за останній квартал.
• Фінансова звітність за останній закінчений звітний період.
• Інформація про зміни, що відбулися за звітний рік (зміна структури власності, бенефіціарів, основного виду діяльності тощо).
• Підтвердження продовження виконання критерію, за яким отримано статус — наприклад, копія діючого державного контракту, виписка з реєстру резидентів Дія.City, довідка про валютну виручку.

Найпоширеніші причини втрати статусу при підтвердженні

• Падіння середньої зарплати. Через декретниць, відпустки, переведення на неповний робочий день. Половина наших клієнтів стикається з цим при підтвердженні.
• Технічна податкова заборгованість. Не вчасно подана звітність, неточне платіжне доручення, нараховані пені — все це блокує підтвердження.
• Закінчення державного контракту. Якщо статус отримано за критерієм 5 (виконання оборонного замовлення) і контракт закінчився — потрібно або продовжити, або переключитися на інший критерій.
• Втрата резидентства Дія.City. Для IT-компаній — окремий ризик. Якщо є порушення умов резидентства — слід заздалегідь готувати інший критерій.
• Зміна структури власності. Якщо протягом року в компанію зайшов новий бенефіціар з громадянством рф/білорусі — статус втрачається безумовно.

З нашого досвіду супроводу 50+ підтверджень за останній рік: при правильному супроводі статус підтверджується у 95% випадків. При самостійному підтвердженні — лише у 60-65%. Різниця — у попередньому аудиті і своєчасному усуненні невідповідностей за 2-3 місяці до дедлайну.

Що дає статус: бронювання та інші преференції

Після отримання статусу КВП підприємство має право:

• Бронювати до 50% військовозобов’язаних працівників на 12 місяців з можливістю продовження. Технічна процедура бронювання — через портал «Дія». Деталі див. у нашій статті про бронювання військовозобов’язаних.
• Бронювати 100% військовозобов’язаних на прифронтових територіях. Окрема преференція з 2025 року для підприємств у Донецькій, Луганській, Запорізькій, Херсонській, Сумській, Чернігівській, Харківській, Дніпропетровській областях (повний перелік встановлюється окремою Постановою).
• Бронювати 100% військовозобов’язаних для підприємств ОПК — без обмеження 50%-вою квотою.
• Бронювати 100% бенефіціарних власників (засновників) — навіть якщо вони не входять у штат підприємства. Окрема преференція для власників бізнесу.
• Бронювати єдиного військовозобов’язаного працівника, якщо такий один на підприємстві — без застосування квоти 50%.
• Користуватися перевагами при державних закупівлях — у деяких процедурах статус КВП є перевагою при рівних умовах.
• Доступ до окремих програм державної підтримки — наприклад, програми відновлення в прифронтових регіонах, цільові кредитні програми, релокаційні гранти.

Зразки документів для отримання статусу КВП

За роки практики ми напрацювали власні робочі шаблони ключових документів, які проходили перевірку в Мінекономіки, МОЗ, Міноборони, Мінстратегпромі та ОВА. Ці шаблони не є офіційними бланками — це наші внутрішні зразки, які формувалися на основі понад 80 успішних подач.

Окремий комплект для завантаження:

• Заява про віднесення підприємства до критично важливих — DOCX | PDF
• Обґрунтування критичної важливості (структура на 10–15 сторінок з прикладами заповнення) — DOCX | PDF
• Довідка про середню заробітну плату (з розрахунковою формулою) — DOCX | PDF
• Перелік військовозобов’язаних працівників (форма для попереднього кадрового аудиту) — DOCX | PDF
• Довідка про відсутність зв’язків з державою-агресором — DOCX | PDF

Перед використанням адаптуйте шаблони під конкретну галузь та орган подання — структура заяви до Мінекономіки, МОЗ, Мінстратегпрому або ОВА може суттєво відрізнятися. Ми рекомендуємо хоча б одну консультацію з юристом перед фінальним поданням: помилка у формулюванні критерію або у структурі обґрунтування коштує 10 робочих днів і повторну подачу.

Як Dextra Law супроводжує отримання статусу КВП

№	Етап	Що робить Dextra Law
1	Попередній аудит критичності	Перевіряємо відповідність восьми критеріям. Робимо звірку з ДПС. Аналізуємо кадровий склад, середню зарплату, фінансові показники. Визначаємо орган подання. Складаємо дорожню карту.
2	Усунення невідповідностей	Якщо є податкова заборгованість — погашаємо, готуємо корегувальні розрахунки. Якщо зарплата нижче порогу — рекомендуємо кадрову реструктуризацію. Підбираємо оптимальний додатковий критерій.
3	Підготовка пакету документів	Заява, обґрунтування на 5-15 сторінок під специфіку галузі, всі довідки, фінансова звітність, копії договорів. Формуємо у форматі, який орган приймає з першої спроби.
4	Подання та супровід розгляду	Подаємо документи від імені клієнта. Контролюємо строки. Реагуємо на запити органу. У разі повернення документів на доопрацювання — оперативно усуваємо зауваження.
5	Отримання статусу та налаштування доступу в «Дії»	Після внесення до Єдиного переліку — перевіряємо появу підприємства в порталі «Дія». Допомагаємо налаштувати електронний підпис юрособи, навчаємо персонал технічним аспектам бронювання.
6	Постлицензійний супровід	Юридичний абонемент: щомісячний моніторинг показників (зарплата, податки), своєчасне підтвердження статусу, реагування на зміни у законодавстві, представництво при перевірках.

Як працює нове регулювання: типові сценарії 2026 року

Нижче — гіпотетичні сценарії, які показують, як Постанова № 692 змінює правила для різних типів бізнесу. Це не реальні справи наших клієнтів (відповідну роботу ми проводимо в режимі конфіденційності), а ілюстрації того, з чим стикається підприємство кожного сегмента у 2026 році. Якщо ви впізнаєте в одному зі сценаріїв свою ситуацію — це сигнал, що варто провести аудит до 1 вересня, а не після.

Сценарій 1. Виробниче ТОВ, яке “балансувало” на старому порозі 21 617 грн

Ситуація. Невелике виробниче підприємство (металообробка, кадровий склад ≈ 40 осіб). До червня 2026 року середня нарахована зарплата трималась приблизно на рівні 22 000–22 500 грн — це коректно проходило старий поріг (МЗП × 2,5 = 21 617,50 грн). Підприємство планувало стандартне щорічне підтвердження статусу.

Що змінює № 692. З 01.06.2026 поріг — 25 941 грн (коефіцієнт 3). Підприємство розташоване не в зоні бойових дій, тому виняток на нижчий поріг не діє. Розрив із новою планкою — приблизно 3 500–4 000 грн на одного працівника в середньому. Для штату 40 осіб це фонд оплати праці, який треба наростити на 12-15%.

Що робити. До 1 вересня 2026 року є три робочих варіанти: підвищити фонд оплати праці лінійно (найдорожче, але найпрозоріше); перевести частину низькокваліфікованого персоналу на цивільно-правовий договір з підвищеною ставкою (виключає їх з реєстру застрахованих осіб і знімає тиск на середню); провести кадровий аудит на предмет реального завантаження посад і скоротити дублюючі позиції з перерозподілом фонду.

Особиста ремарка: цей сценарій буде масовим до кінця літа. Усі, хто “проходив тонко” по старому порогу, тепер мусять знайти 12-15% додаткового бюджету або провести структурну реорганізацію. Робити це за два тижні до 1 вересня — нереально. Робити за 3 місяці — реально.

Сценарій 2. IT-резидент Дія.City із сильним мід-сегментом і трейні-програмою

Ситуація. ТОВ-резидент Дія.City. Середня винагорода мідлів і сеньйорів — 2 000+ EUR на місяць, але компанія активно розвиває трейні-програму: 8 джунів отримують 800–1 100 EUR. Загальна середня за останні 6 місяців по компанії виходить приблизно 1 150 EUR.

Що змінює № 692. До 01.06.2026 самого статусу резидента Дія.City було достатньо для закриття додаткового критерію КВП. Тепер резидент має додатково підтвердити, що середня місячна винагорода працівників і гіг-спеціалістів за останні 6 календарних місяців становила не менше 1 200 EUR за курсом НБУ. Підтвердження — податкові розрахунки сум доходу та ЄСВ.

Розрив у 50 EUR на одну людину — це для підприємства зі складом 25 осіб приблизно 1 250 EUR недостачі на місяць. Здається мало. Але на дату звітування цього достатньо, щоб не пройти критерій.

Що робити. Перший крок — підняти податкову звітність за останні 6 місяців і точно порахувати фактичну середню. Якщо розрив незначний (50-150 EUR на людину), варіантів декілька: перевести частину трейні з трудових договорів на гіг-контракти з вищими ставками (це піднімає середню без пропорційного зростання бюджету); тимчасово підвищити винагороду джунам на період підтвердження статусу; реструктуризувати команду — наприклад, об’єднати позиції джунів у меншу кількість мідл-ставок.

Сценарій 3. Підприємство, яке перевищило ліміт бронювання через подвійний облік сумісника

Ситуація. Логістична компанія зі статусом КВП. У штат прийнято нового водія — сумісника, який має основне місце роботи на іншому підприємстві з аналогічним статусом. На основному місці він уже заброньований. Менеджмент компанії-сумісника додає його до своїх списків бронювання, не врахувавши факт основного бронювання. Формально квота 50% перевищена на одну особу.

Що змінює № 692. До 01.06.2026 норма про подвійний облік не була деталізована — це створювало “сіру зону”. З 01.09.2026 чітко: сумісники та працівники з відстрочками з інших підстав (зокрема за статтею 23 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”) зараховуються до квоти бронювання лише за одним місцем роботи.

Окремо — і це найважливіше. Раніше формулювання було м’яким: роботодавець “міг вживати заходів” щодо недопущення перевищення. Тепер це жорсткий обов’язок: у разі перевищення підприємство зобов’язане подати заяву про анулювання “зайвих” бронювань через “Дію” протягом 10 робочих днів. Невиконання — пряма підстава для скасування статусу КВП по всьому підприємству.

Що робити. До 1 вересня 2026 року — провести повний аудит кадрових даних: пройтись по кожному заброньованому співробітнику і перевірити чи немає основного бронювання на іншому підприємстві, чи немає відстрочки за статтею 23, чи не дублюється сумісництво. У разі виявлення перевищення — оперативно подати заяву про анулювання надлишкових бронювань через “Дію”. Налаштувати внутрішній процес: HR-відділ або юрист повинен щомісяця звіряти кадрові зміни з квотою.

Особиста ремарка: цей сценарій — найризикованіший з усіх п’яти. Бо у попередніх ризик був “не отримаємо статус” або “доведеться оновити документи”. Тут ризик — “втратимо статус по всьому підприємству, і всі ключові спеціалісти стануть мобілізаційно вразливими”. Ціна помилки — десятки людей.

Сценарій 4. Підприємство ОПК з 100% бронюванням, але зарплатою кур’єрів нижче порогу

Ситуація. Виробник комплектуючих для ОПК зі статусом критичного. У штаті — 80 інженерно-технічних працівників із зарплатою 35-50 тис. грн і 12 допоміжних співробітників (комірники, кур’єри, прибиральниці) із зарплатою 18-20 тис. грн. Середня по підприємству — близько 31 000 грн, що значно перевищує новий поріг 25 941 грн.

Що змінює № 692. З 01.09.2026 діє нова норма: зарплата кожного заброньованого працівника окремо повинна становити не менше 25 941 грн на місяць. Тобто навіть якщо середня по підприємству — 31 000 грн, але конкретний заброньований комірник отримує 19 000 грн, по ньому бронювання не діє коректно. Підвищену зарплату військовозобов’язаному треба нараховувати протягом усього строку відстрочки.

Що робити. Розділити заброньованих на дві групи: ті, чия зарплата вже перевищує поріг (інженерно-технічний склад) — нічого не змінюємо. Ті, чия зарплата нижче порогу (допоміжний склад) — три варіанти: підняти зарплату до 25 941+ грн (якщо роль того варта і людина дійсно ключова); вивести з-під бронювання (якщо роль не критична — допоміжні позиції теоретично замінні); перевести на цивільно-правовий договір (але це знімає трудові відносини взагалі, що не завжди прийнятно).

На практиці керівники часто беруть на бронювання “про всяк випадок” допоміжних співробітників, які можуть бути замінені. Постанова № 692 змушує робити вибір: або платити їм як ключовим, або не бронювати.

Сценарій 5. Регіональне підприємство у зоні бойових дій — як працює виняток

Ситуація. Підприємство харчової промисловості у Харківській області, у зоні можливих бойових дій. Кадровий склад — близько 60 осіб, середня зарплата — 22 500 грн. Постачає продукцію в кілька прифронтових громад. Раніше отримало статус КВП через обласну військову адміністрацію за критерієм “забезпечення життєдіяльності населення”.

Що змінює № 692. Загальний поріг для решти України підвищився до 25 941 грн. Але для підприємств у зоні можливих чи активних бойових дій та на тимчасово окупованих територіях залишено старий поріг — 21 617,50 грн (коефіцієнт 2,5). Це принципово важливий виняток. Підприємство клієнта формально йому відповідає за географією.

Що робити. Перше — отримати офіційне підтвердження, що населений пункт реєстрації/діяльності підприємства входить до переліку територій можливих або активних бойових дій (оновлюється Мінреінтеграції). Друге — у пакеті документів на переотримання статусу окремим документом вказати належність до зони, з посиланням на актуальний наказ Мінреінтеграції. Третє — врахувати, що з 01.09.2026 та сама норма (21 617,50 грн) діє і щодо зарплати кожного заброньованого працівника окремо.

Особиста ремарка: ОВА у прифронтових регіонах розглядають заяви КВП оперативніше за центральні міністерства — там розуміють, що зрив виробництва в районі = зрив постачання громадам. Але це не означає “м’якше” — формальна сторона перевіряється так само, як у Києві.

«До 1 вересня 2026 року рахуються тижні, а не місяці. У питанні КВП ціна несвоєчасної дії — це не штраф і не повторна подача. Це конкретні люди, яких мобілізують, поки підприємство переоформляє документи. Тому з квітня-травня 2026 року ми працюємо з клієнтами лише в режимі повного щомісячного моніторингу критеріїв і дедлайнів.»

— З досвіду супроводу підприємств, Dextra Law

Чому клієнти обирають Dextra Law для отримання статусу КВП

Юридична компанія Dextra Law супроводжує отримання та підтвердження статусу критично важливого підприємства з 2023 року — з моменту прийняття Постанови КМУ № 76. Що ми гарантуємо клієнту:

• Профільна експертиза. Понад 80 успішно отриманих статусів КВП у різних галузях: IT, виробництво, медицина, агро, логістика, торгівля.
• Індивідуальний підхід. Не існує шаблонного пакету «для всіх». Кожне підприємство аналізується окремо: КВЕД, фінансові показники, кадровий склад, специфіка галузі.
• Робота з усіма органами подання. Мінекономіки, МОЗ, Міноборони, Мінстратегпром, Мінагрополітики, ОВА, КМВА — у нас є практика з кожним.
• Усунення невідповідностей до подання. Якщо ми бачимо ризик відмови — проводимо попередню підготовку: погашення податкових заборгованостей, кадрова реструктуризація, оптимізація показників.
• Юридичний абонемент. Щомісячний моніторинг критеріїв, своєчасне підтвердження статусу, реагування на зміни у законодавстві. Жодних втрат статусу через формальні помилки.
• Конфіденційність. Усі дані клієнтів захищені договором NDA. Інформація про фінансові показники, кадровий склад, бенефіціарів — не передається третім особам.
• Прозорі строки. Без обіцянок «отримаємо за 3 дні». Реальні строки — від 1 до 4 місяців залежно від готовності підприємства до критеріїв.

Суміжні матеріали Dextra Law

Статус КВП — це лише перший крок. Подальша робота передбачає бронювання конкретних працівників, оновлення військово-облікових даних, юридичний супровід при перевірках. Профільні матеріали:

• Бронювання військовозобов’язаних працівників — технічна процедура подання списків через «Дію», правила квот, перенесення бронювання, анулювання.
• Реєстрація у Дія.City — для IT-компаній, які хочуть закрити додатковий критерій КВП через резидентство.
• Валютні обмеження під час дії воєнного стану — для експортерів, що використовують критерій валютної виручки.
• Юридична підтримка IT-компаній — повний цикл супроводу для IT-сектору, включно зі статусом КВП.

Питання та відповіді