«Прилетіло в бізнес»: 10 документів, 3 роки на позов і 200 тисяч євро на процес

Про що цей випуск. Корпорація «Біосфера» пережила ракетний удар по своєму виробничому комплексі. Через рік після події її топменеджмент уперше публічно розклав по кроках усе: як готуватися заздалегідь, що робити в перші години, які документи зібрати і які механізми відшкодування реально працюють станом на сьогодні.

Розмова відбулася в ефірі Клубу фінансових директорів України, модератор — Андрій Сисоєв. Гості — Ірина Нестеренко, операційний директор корпорації «Біосфера», та Ольга Закутій, директор з юридичних питань корпорації.

Ми в Dextra Law зібрали ключові фрагменти розмови в текстовий формат: це, мабуть, найбільш конкретний публічний гайд для бізнесу, що постраждав від обстрілу. Коментарі юристів Dextra Law подані окремими врізками.

Чи можна підготуватися до прильоту заздалегідь?

Андрій Сисоєв: Ви вже пройшли цей досвід. Що б ви порадили бізнесам, до яких ще нічого не прилітало? Чи взагалі треба до цього готуватися?

Ірина Нестеренко: Дійсно, треба. Бізнес від бізнесу відрізняється, у кожного своя операційна модель, і кожен має подумати, як у межах цієї моделі зменшити ризики. Якщо основний ризик — знищення чогось, то питання просте: чи можеш ти це «щось» розосередити? Зменшити залишки на складах?

Ми залишки не зменшували — ми їх розподіляли між складами. І, на жаль, зробили це недостатньо правильно. Тепер розуміємо. Тепер робимо це вже з урахуванням того, що побачили в цій ситуації.

Друге — люди. У нас було велике бомбосховище на весь виробничий комплекс, але зараз ми поставили мобільні укриття біля кожного цеху, щоб людині треба було якнайменше часу, аби туди дійти.

Третє — навчання. У нас були створені загони зі співробітників, як колись добровільні пожежні дружини. Їх навчав наш фахівець з охорони праці та протипожежної безпеки — колишній рятувальник. Вчив працювати з вогнегасниками, з пожежними кранами. І хоча в нас була сучасна система пожежогасіння — коли прилітає ракета, вона просто перетворюється в ніщо, — саме ці навчені люди змогли щось локалізувати до приїзду ДСНС.

Андрій Сисоєв: Тобто спершу — укриття, і тільки потім гасіння?

Ірина Нестеренко: Обов’язково. Ми підписували наказ: під час тривоги ніхто не залишається на робочому місці, всі йдуть до укриття. І цьому треба навчати. А вже коли тривога закінчилась — можеш вийти і робити те, чого тебе навчили. Наш кейс і кейси партнерів показали: найбільше страждають ті, хто на відкритому просторі. Універсальна порада тут одна — укриття.

Ольга Закутій: Додам щодо бізнесу загалом. Ми страхували всі свої об’єкти від військових ризиків. Так, зараз страхові обмежують території, але Київ, Київська область та інші не прифронтові регіони все ще можуть це зробити. Наші збитки така компенсація, звісно, не покрила, але це робочий інструмент.

А от страхування життя людей, план евакуації, план поведінки під час тривоги на підприємстві — це те, що ми зробили вже після. Плюс рекомендації працівникам щодо поведінки вдома під час обстрілу і окремий алгоритм для HR: що робити, коли людина не виходить на зв’язок. П’ятий рік війни, а люди все одно виходять на вулицю знімати. Ми не розуміли страшної сили осколків, поки не зіткнулися.

Коментар Dextra Law. Мінімальний «пакет готовності», який варто мати до події: наказ про поведінку під час тривоги з підписами про ознайомлення, актуальний договір страхування (майно + життя), протоколи навчань з охорони праці та пожежної безпеки, і — окремо — актуальні дані обліку ТМЦ по кожній локації. Останнє потім прямо впливає на розмір збитків, які ви зможете довести.

Перші години після удару: хто що робить

Ірина Нестеренко: Це був розпал робочого дня, на комплексі перебувало близько 600 людей. HR разом з керівниками підрозділів шукали і перераховували кожну людину: де вона, в якому стані.

Паралельно підключалася охорона праці — були поранені, їх треба було супроводжувати до медзакладів. У нас, на щастя, повне медичне страхування в корпорації, тож підключали і страхові, щоб надати допомогу. Були люди, які перенесли кілька операцій. Були ті, у кого поранення проявилося через тиждень і навіть через 10 днів після події.

Окремий блок — робота з ДСНС. Рятувальники прямо запитували, що, на нашу думку, гасити в першу чергу, в другу, в третю. І потім ще багато документів, які треба оформити за підсумками.

Ольга Закутій: Юристи були всюди, бо в кожному питанні виникає одне й те саме: а як це має бути з точки зору законодавства? Що робити першим, що другим? І тут мушу констатувати факт: єдиної уніфікованої дорожньої карти станом на сьогодні немає.

Перелік документів: 10 позицій у правильному порядку

Ольга Закутій: Я спробую вибудувати їх логічно — так, як їх треба складати.

1. Акт про пожежу (ДСНС). Перший і основний документ. Звертайте увагу на дані, які туди вносять: площа пошкоджень, приблизний обсяг пошкодженого майна. Я розумію, що всі в стані шоку, але ці документи потім не переробляються — розбіжності вилізуть на всіх наступних етапах.
2. Виклик поліції та відкриття кримінального провадження за фактом терористичних дій.
3. Матеріали передаються до СБУ. Ваше завдання — отримати витяг про реєстрацію кримінального провадження і постанову про визнання підприємства потерпілим. Якщо у вас, як у нас, корпорація з кількох юридичних осіб — постанова потрібна на кожну окремо, бо в кожної свої активи і свої збитки.
4. Акт фіксації пошкоджень від органів місцевого самоврядування. Комісія виїжджає на місце, складає детальний опис: що зруйновано, повне чи часткове знищення. Об’ємний і дуже важливий документ.
5. Фото- та відеофіксація. Максимально детальна і — ключовий нюанс — з прив’язкою до локації, дати й часу. Просто зняти на смартфон недостатньо: потрібна техніка, яка дає можливість довести, що це саме ваш об’єкт і саме той момент. Це елемент доказової бази в судах.
6. Будівельна експертиза і внесення відомостей до реєстру пошкодженого майна з отриманням витягу.
7. Акт ДСНС про відсутність вибухонебезпечних речовин. Без нього не можна допускати людей на об’єкт навіть для елементарного прибирання завалів. Скажу відверто: видають його не дуже охоче, але добиватися треба.
8. Акти інвентаризації пошкодженого нерухомого майна, товару та обладнання. Тут вмикається бухгалтерія, і тут категорично не можна робити «для галочки»: комісія з інвентаризації, підписи матеріально відповідальних осіб, усе за нормативними актами. Саме цей документ визначає розмір реальних збитків, і саме його запитують усі структури, куди б ви не зверталися.
9. Сертифікат ТПП відповідного регіону.
10. Звіт про оцінку завданих збитків від аудиторської компанії.

Ірина Нестеренко: Про сертифікат ТПП додам: на сьогодні це єдиний документ, який дає право не коригувати податковий кредит з ПДВ на знищене майно. А отримується він на основі всього переліку, який Оля назвала до цього. Фактично весь ланцюжок документів — це основа для того, щоб зберегти свій ПДВ-кредит.

Ольга Закутій: Щодо аудиту — аудиторські компанії різні, і вибір залежить від вашої стратегії. Якщо ви плануєте йти в міжнародні юрисдикції, то не всі українські аудитори можуть бути визнані на міжнародному рівні, і їхні висновки — теж. Вибудовуйте стратегію, виходячи з цього. Ми проводили тендер, зупинилися на компанії «Крест» і якістю роботи задоволені: нам порахували не тільки збитки, а й упущену вигоду — це складна для прорахунку історія.

Плюс, якщо майно було застраховане, — заявка в страхову у строк, визначений договором, з окремим переліком документів.

Коментар Dextra Law. Найчастіші помилки, які ми бачимо в клієнтів: неточні дані в акті про пожежу, фотофіксація без метаданих і «спрощена» інвентаризація без належно оформленої комісії. Виправити ці три речі заднім числом майже неможливо, а ціна помилки — відмова суду або зменшення суми стягнення.

Механізми відшкодування: що реально працює

Андрій Сисоєв: Документи зібрали. Далі є українська судова інстанція і міжнародна?

Ольга Закутій: Не зовсім. Станом на сьогодні працює два напрями: відшкодування державою і судовий шлях.

Перший — Реєстр збитків для юридичних осіб. Він запрацював, заявку подавати можна і треба, з тим самим пакетом документів. Ми це зробили. Розуміємо, що це історія про майбутні репарації — але подача заявки жодним чином не заважає йти паралельно судовим шляхом.

Коментар Dextra Law. Ідеться про Міжнародний реєстр збитків для України (RD4U), створений Радою Європи. З 29 квітня 2026 року для бізнесу відкриті три категорії заяв: C1.1 — пошкодження критичної інфраструктури, C1.2 — некритичної, C3.1 — пошкодження активів, обладнання, товарних запасів та упущена вигода. Подати може будь-яка юридична особа, зареєстрована в Україні, через портал «Дія». Логіка тут така сама, як у розмові вище: незареєстровані збитки згодом просто не буде чим підтвердити. Ми розібрали процедуру покроково в матеріалі «Міжнародний реєстр збитків RD4U: повний гід для бізнесу».

Тепер про суд. Міжнародний арбітраж не спрацює — це моє суб’єктивне, але добре обґрунтоване бачення. Арбітраж — це інструмент для спорів між приватним бізнесом. РФ як держава туди не заводиться, навіть якщо додавати співвідповідачами приватні компанії. Юридичні компанії пропонують різні опції — майте це на увазі.

Реально працює така схема: позов в українському суді про визнання факту пошкоджень, де відповідач — Російська Федерація. Уже є практика залучення співвідповідачами російських державних і приватних компаній, якщо можна довести їхню участь у воєнних діях. Напрацьовується інструмент залучення фізичних осіб.

Далі — визнання рішення українського суду в іноземній юрисдикції, зазвичай там, де знаходяться активи РФ або де їх спеціально для вас знайшли. Тут уже потрібні міжнародні радники.

І важливо: не варто думати, що з українським судом усе однозначно. Суди стали прискіпливішими, бо європейські суди ставлять свої питання. Є апеляції, є складнощі з доказуванням — навіть з тим, як вручити повістку Російській Федерації.

Андрій Сисоєв: Успішні кейси є?

Ольга Закутій: Компенсації в Україні наразі не отримав ще ніхто. Це не привід для песимізму — це реальне розуміння процедури. Я знаю єдиний випадок, де вдалося заморозити активи компанії, але на стадії апеляції арешт зняли, і спори тривають. Негативні кейси теж є: знаю ситуації, де юридична компанія завела клієнта не в ту юрисдикцію — там ні активів, ні інструментів, і місцеві суди не хочуть затверджувати рішення українських судів.

Скільки це коштує і чому не варто поспішати

Ольга Закутій: Я приблизно рахувала вартість проєкту на всіх етапах — це порядку 200 тисяч євро, і це за мінімальним критерієм: збори, юридичний консалтинг, аудит. Не всі бізнеси зможуть у це піти. Для малого й середнього бізнесу, особливо там, де прильоти регулярні, це, ймовірно, неефективно — тоді варто подавати заявку до державного Реєстру збитків.

Ірина Нестеренко: І ще одне. Позов можна подати лише один раз — потім ти не зміниш ні предмет, ні підстави позову. Не можна звернутися до того самого суду з тих самих підстав до тих самих осіб удруге. Одна справа, коли ти позиваєшся до держави РФ. Інша — коли до РФ плюс якийсь умовний Іванов. Це різні формулювання, і обрати треба одразу правильно.

У нас з моменту події минув рік, документи зібрані, ще два роки в запасі — три роки на подання позову. Ми не поспішаємо: вивчаємо судову практику, дивимося на чужі помилки і закінчуємо підготовку позову до українського суду.

Андрій Сисоєв: А консультантів порадите?

Ольга Закутій: Чесно — ні: це буде нечесно щодо колег. Усі пропонують різні інструменти, а реалізованих кейсів, які дійшли до компенсації, просто немає. Скажу одне: великі юридичні компанії, для яких важлива репутація, опрацьовують питання якісно. Але обирати має кожен бізнес сам.

Що варто винести з цієї розмови

• Готуватися треба до події: розосередження активів, укриття біля робочих місць, навчені працівники, страхування майна та життя, письмові алгоритми поведінки.
• У перші години критичні три речі: люди, координація з ДСНС і правильні дані в первинних документах.
• Пакет документів — це не бюрократія, а основа і для ПДВ-кредиту, і для суду, і для реєстру збитків.
• Судовий шлях — довгий, дорогий і поки без реалізованих компенсацій. Але строк на позов — три роки, і подати його можна один раз.
• Заявка до реєстру RD4U не конкурує з судом — це паралельний трек, і для малого та середнього бізнесу часто єдиний економічно виправданий.

Dextra Law супроводжує бізнес у питаннях фіксації воєнних збитків, податкових наслідків знищення майна та підготовки позовів — від первинних документів до відшкодування збитків, завданих війною, через українські суди, ЄСПЛ та міжнародні механізми. Якщо ви на етапі збору документів або обираєте стратегію — напишіть нам, обговоримо ваш кейс і оцінимо, який зі шляхів у вашій ситуації дає найкращий результат.

Матеріал підготовлено на основі інтерв’ю Клубу фінансових директорів України з Іриною Нестеренко та Ольгою Закутій (корпорація «Біосфера»). Дивитися оригінальний випуск. Цитати наведені зі скороченнями та літературною правкою. Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією.